Бійці легендарної "тридцятки" повернулися на місце постійної дислокації [ Редагувати ]

З Донбасу додому. Бійці легендарної "тридцятки" - окремої механізованої бригади імені Костянтина Острозького повернулися в Новоград-Волинський, на місце постійної дислокації. Вісім місяців вони тримали оборону на Світлодарській дузі. Разом із містянами, героїв зустріли й наші колеги.

Траурний салют на честь загиблих героїв. Так розпочинають свою ротацію бійці легендарної "тридцятки". До меморіалу пам'яті загиблим воїнам кожен військовослужбовець кладе живі квіти у пам'ять про тих, хто вже ніколи не повернеться. За шість років російської воєнної агресії бригада втратила понад дві сотні побратимів. Та цього разу повернулися додому без втрат. Артилеристи, зенітники, танкісти, розвідники та інженери пліч-о-пліч вишикувалися на плацу рідної військової частини.

Слава Україні - героям слава. Вітаю особовий склад бригади з успішним виконанням бойового завдання - переїзд на шеренгу вояків. Слава, слава, слава.

Яка за рахунком цьогорічна ротація - самі бійці уже й не пригадують. Адже вони боронять Україну з перших днів війни на Донбасі. Билися за Савур-Могули, Степанівку, Рубіжне, Троїцьке, Дебальцеве.

"Мої позиції стояли в центрі Світлодарської дуги. Практично кожен день в нас були обстріли ну з різних видів озброєння. Це були і стрілецька зброя і крупнокаліберні кулемети, і міномети, гранатомети", - говорить "Бескид" командир роти 30 окремої механізованої бригади збройних сил України.

Рідні чекали на них вісім місяців. Тож зустрічати героїв прийшли цілими родинами. В сім'ї Українців тата зустрічали трійко малюків.

"Це дуже велика подія насправді, коли він буде вже вдома, буде нарешті біля сімї, біля дітей. Дітям вісім місяців, три рази бачив їх, знаєте за весь час", - говорить Ольга Українець, дружина військовослужбовця.

У Олени Чиж сьогодні подвійна радість, зустрічає батька та чоловіка.

"Ондо папа, Йдеш до папи? Йди папа тебе жде".

Максим Чиж, командир батареї 30 окремої механізованої бригади збройних сил України.

"З сім'єю побути з синами, побачити як ростуть, впливати якось на їхні розвиток. Бути присутніми при їхньому зростанні виховувати", - говорить

І таке бажання майже у кожного бійця. Те, що було на війні, - тут на мирній Житомирщині, бійці згадують неохоче. І переконують - "ворог" не пройде.

"В моей зоне отвественности не было отведения, потому что там очень серйозная ситуация на Светлодарской дуге, там постоянные боевые действия. В плоть до того, что в нас до противника было от 20 до 40 метров", - говорить Іван Гараз, командир 30 окремої механізованої бригади збройних сил України.

Комбриг "Грозний" впевнений у кожному своєму бійцеві. Каже, кожен із "тридцятки" хоч завтра знову готовий на фронт. Бо ж не дарма його бригада вже рік, як носить почесне ім'я князя Костянтина Острозького. А він ще 500 років тому розгромив військо московитів.