Херсонщина зустріла моряків із російського полону [ Редагувати ]

Вони стали символом мужності, незламності та нескореності. Українські моряки у російському полоні витримали та не скорилися. Сьогодні своїх земляків-колишніх бранців зустріла Херсонщина. На головну площу міста прийшли сотні людей. 

До зворушливої та довгоочікуваної зустрічі готуються ще від ранку. Площа Свободи у Херсоні прикрашена прапорами, збираються небайдужі з квітами.

"Я узнала, що сюди приїдуть наші моряки, які були в плену 10 місяців. Для мене це боліло, я переживала. В мене син плаває. Я хочу побачити їх, на Херсонщині нашій зустріти", - говорить Любов Черненко, жителька Херсона.

"Они для нас пример. Мы гордтимся ими", - говорить Віталій, житель Херсона.

І ось на площі з'являються хлопці. Під оплески та гучні вітання.

Михайло Власюк, Віктор Безпальченко та Сергій Чуліба виявилися серед тих двадцяти чотирьох українських моряків, які провели майже рік у російському полоні. Всі вони - народилися на Херсонщині та служили на одному буксирі "Яни Капу". Лікування в Києві, потім Одеса - і нарешті літак доправив хлопців на малу батьківщину.

"Дорогі співвітчизники, ми хочекмо вам подякувати, кожному українцю, який в нас вірив, надіявся на нашу маленьку перемогу, а саме на визволення із полону", - говорить Сергій Чуліба, звільнений моряк.

Про напад росіян у Керченській протоці, хлопці не згадують. Багато говорять про підтримку земляків. З кишень дістають сині та жовті кораблики, листи, які отримували у російській в'язниці.

 "Поддержечка. Кораблики нам діти слали такі паперові".

Всі троє запевняють залишаться служити у Збройних силах України. І мріють, що одного разу повернуться на рідний буксир. А в найближчих планах - спілкування з рідними та друзями. Кажуть, скучили за домашньою українською кухнею. Протягом місяця на колишніх бранців Кремля чекає відпустка. А у Віктора Безпальченка попереду особлива подія. Хоча зі своєю коханою він одружився ще у російській в'язниці, тепер хоче відгуляти весілля на рідній землі.