Політична криза у США: чи є у демократів шанс оголосити імпічмент Дональду Трампу? [ Редагувати ]
Американська драма триває! Конгресмени допитують чиновників. Дональд Трамп у відповідь атакує своїх опонентів-демократів. Його "Твіттер" це вже повноцінна політична зброя. І майже кожна істотна дрібниця цієї драми пов'язана з Україною.
Приміром, сьогодні в Конгресі має свідчити колишня посол США в Україні Марі Йованович. Але от чи завершиться вся ця історія імпічментом? Шанси поки що примарні. Чому? Подивімося.
Коли демократи зараз із усіх телеекранів запевняють: імпічмент, мовляв, неминучий, то їхні заяви дуже нагадують твітти самого Трампа. Голосно та безапеляційно. Та є одне але: після гучних слів не завжди будуть дії. Оскільки за всю історію Сполучених Штатів нижня палата Конгресу - палата представників - лише двічі голосувала за припинення повноважень президента. А Сенат жодного разу усунення глави держави від влади так і не затвердив. Приклади дуже показові.
Перший раз був на самому початку історії країни. Кінець ХІХ століття. Ендрю Джонсон. Чоловік, якого не обирали. Колишній кравець, який ніколи не вчився у школі, він зробив запаморочливу кар'єру. І отримав найвищу посаду автоматично - після вбивства Лінкольна, в якого був віцепрезидентом. І після цього людину, як підмінили. Постійні скандали з конгресменами - як зараз. Джонсон так посварився з військовим міністром, що звільняв його кілька разів, але конгрес відновлював чиновника на посаді. Усе це так набридло законодавцям, що вони почали процедуру усунення від влади. Палата представників віддала голоси "за"! Перший в історії США імпічмент! Здавалося б, все очевидно. Але в Сенаті не вистачило... одного голосу. І Джонсон навіть попри ненависть конгресменів залишився президентом.
Після цього гучне слово "імпічмент"прозвучало тільки в сімдесятипх роках минулого сторіччя. Річард Ніксон, 37-й президент. І знаменитий Вотерґейтський скандал, коли за його наказом прослуховувався штаб конкурентів демократів. Він до останнього намагався заручитися підтримкою конгресменів-однопартійців. Та коли оприлюднили записи розмов Ніксона - про наміри перешкодити розслідуванню за допомогою ФБР і ЦРУ, то від нього відвернулися навіть віддані прихильники. Ось тільки імпічменту так і не було! Ніксон на випередження сам подав у відставку.
Про історію імпічменту Білла Клінтона чули всі. Через пікантні подробиці його роману з Монікою Левінскі. Коли скандал тільки розгорівся президент усе заперечував. І саме той факт, що він збрехав під присягою (а зовсім не зраду дружині) і визнали злочином. Усе знову-таки до болю нагадувало сьогоднішню ситуацію, тільки президент - демократ, а Палату представників тоді контролювали республіканці. Вони більшістю голосів і затвердили імпічмент. А ось Сенат розділився, майже 50 на 50, а для рішення потрібні дві третини голосів.
Історія повторюється. Те ж зараз відбувається з Дональдом Трампом. Та добровільної відставки, як у Ніксона, точно не буде. Оголошення імпічменту в нижній палаті імовірне. І радше відбудеться. А от у Сенаті зовсім інша картина. Там більшість за республіканцями. І щоб переманити два десятки сенаторів, потрібні факти вагоміші за Вотерґейт.
А от що на противагу зробить сам Трамп запитання. У дні, коли нижня палата усувала від влади Білла Клінтона, він дав наказ про початок воєнної операції в Іраку. І навряд чи це було збігом. Порада почати гучну спецоперацію для Клінтона спрацювала - рейтинг схвалення президента вмить зріс. Та й законодавці не захотіли міняти головнокомандувача за таких умов. Цей же військовий шлях залишається і в Трампа. Ворогів у США теж вистачає. Тільки й ризик - величезний.
Слухання в Конгресі найстрашніша зброя демократів. Публічні, коли за ними пів світу стежить; жорсткі - бо питання геть не делікатні, відповідальні, бо кожне слово, може бути використане проти. Розуміючи це, Білий дім обрав цього тижня небачену досі стратегію захисту взагалі не спілкуватися з конгресменами! Не відповідати на запити, не надавати документів, і головне самим на слухання в конгрес не ходити й іншим чиновникам заборонити. Тож чому ці засідання так лякають команду президента?
І пересічні американці, які приїхали звідкись здалеку, і сильні світу цього політики, генерали, дипломати... Усі вони в рівних умовах тут, коли їх викликають в Палату представників на конгресові слухання. І кожен має зайти у ці двері.
Виняток роблять хіба для селебрітіс. Приміром, нещодавньо сюди засновник "фейсбуку"Марк Цукерберґ на розмову приходив. Ось для нього відчинили інший вхід, та ще й охорону дали.
А от Куртові Волкеру довелося заходити, як простому смертному, хіба що двоє офіцерів поліції Капітолію пильнували порядок, щоб папараці не надто активно атакували колишнього спецпредставника з питань України.
Рамка металошукача - і все. Щоб зайти в Конгрес, не потрібні перепустки. Тож на слухання можуть зайти всі охочі просто люди з вулиці.
Засідання зазвичай відкриті. Однак є винятки. Коли заслуховують свідків у справі щодо імпічменту здебільшого роблять це за зачиненими дверима. Дбають про державну таємницю. Усі свідчення під присягою. Тож сказати неправду злочин. Тому в Конгрес іноді йдуть із тяжкою душею. Але й не прийти не можна бо після запрошення, отримаєш повістку.
І тоді, ну як відмовитися, коли ще у 1821 році Верховний суд країни раз і назавжди вирішив: Конгрес має право затримувати і навіть заарештовувати тих, хто не з'явився за повісткою. І так робили. Востаннє у 1927. Тоді сенат послав свого працівника до Огайо арештувати брата тодішнього генерального прокурора, який відмовився свідчити проти свого родича, і його примусово привели до цієї зали. Відтоді арештів не було, утім є інші засоби впливу.
Зокрема штраф за неповагу до Конгресу - до десяти тисяч доларів. Та головне: якщо людина уникає слухань, значить, їй є що приховувати. І тоді можна легко стати злочинцем у очах преси. Тож аби зберегти добре ім'я та кар'єру на конгресові слухання прийшов той самий Курт Волкер. І навіть добровільно передав своє неофіційне листування з колегами-дипломатами щодо України, яке мав із Біллом Тейлором у Києві та Гордоном Солдландом у Брюсселі.
Foreign relations committee - знаменитий комітет із міжнародних відносин палати представників місце, де допитували Волкера, куди викликали Марі Йованович, і де хочуть бачити Майка Помпео. І вже наполегливе запрошення надіслали.
Віддати найближчого соратника на допит Дональд Трамп не може. Тому Білий дім і Держдеп офіційною інструкцією закрили для своїх працівників сюди вхід. Довго ламали списи щодо фігуранта "листування Волкера" посла США при ЄС Гордона Сондланда. Чоловіка, який на прохання Трампа брав безпосередню участь у переговорах із командою Зеленського.
Президент навіть твітт написав. Мовляв, може й хотів би, щоб посол виступив на слуханнях, та це буде "скомпроментована пародія на суд", де нікому не потрібна правда. І лише зараз із джерел у Конгресі стало відомо - посол таки прийде 16 жовтня. Аби хоч якось збалансувати заяви, які просто сьогодні має зробити його колега, колишній амбасадор у Києві - Марі Йованович, яку за вказівкою президента США відкликали з України за підозрою у підігруванні демократам і діях проти Трампа. Зараз її нагода відігратися за всі образи. У кулуарах конгресу кажуть: розраховують чимало почути від Йованович.
Адже за правилами конгрес може допитати кого завгодно, про що завгодно, і головне - попросити надати для вивчення речові докази. Папери чи навіть особисті смс.
Тому Білий дім перестраховується - вмикає "режим ігнору". І механізмів уплинути на адміністрацію в законодавців не так багато, бо майже століття вони просто не були потрібні. Тому зараз на капітолійському пагорбі обговорюють крайній варіант - ухвалити закон, яким заблокують фінансування президента і його уряду. Доки чиновники, які сидітимуть без зарплати, не почнуть співпрацювати. От тільки у випадку з Трампом це може на рівні емоцій - спрацювати в плюс, а країну втягнути в ще глибшу політичну кризу.