Німеччина запрошує на роботу: Україна може втратити тисячі робочих рук [ Редагувати ]

Німеччина відчиняє двері для заробітчан! Українці, які вже працюють у Польщі, Чехії та сусідніх країнах скоро зможуть поїхати у ще багатшу державу. Які умови пропонує Берлін? І Що від того втратить Київ? Олена Зоріна розбиралася.

Різнороби, будівельники, помічники фермерів, медсестри і звичайні покоївки.

"Найліпші з тих, хто у нас є. Це і зварювальники, далекобійники і IT-шники", - говорить Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування.

Польща, Чехія, Словаччина, Росія, країни Прибалтики. За пересуваннями наших заробітчан можна вже вивчати географію.

У пошуках роботи мільйони українців вирушають за кордон. І їхатимуть дедалі більше. Слідом за українськими селами, ймовірно, дедалі порожнітимуть і великі міста. Все тому, що Німеччина відкриє свій ринок праці для кваліфікованих робітників із країн, які не є членами ЄС. І зарплати, порівняно з українськими, там значно вищі.

Україна, та й Польща, конкурувати тут не зможуть. Навіть із нового року, коли зарплатні показники дещо підвищать.

"Мінімальна заробітна плата в Україні буде вкладати 170 доларів. Мінімальна заробітня плата в Польщі сягне вже 600 доларів. А мінімальна заробітня плата в Німеччині - 1800. Різниця в 10 разів тільки по мінімальним заробітнім платам", - пояснює Василь Воскобойник.

Із березня 2020 в Німеччині запрацює новий закон про міграцію кваліфікованих фахівців. На такий крок країна пішла через брак робочих рук.

"Потреба Німеччини складає приблизно півтора мільйона робочих рук, яких не вистачає на сучасних виробництвах".

Експерти в Україні прогнозують чергову хвилю міграції, ще страшнішу за попередні.

"Прежде всего поедут молодые, работоспособные люди, жители крупных городов: Киева, Днепропетровска, Одессы, Харькова. Именно там, где на сегодняшний день, где сконцентрирована основная промышленность, которая еще осталась в Украине", - говорить Віталій Махинько, голова профспілки "Український мігрант - Трудова солідарність".

Косметолог Алла з Чернівців переїхала до Берліна, не чекаючи спеціальних законів. Вона тут уже 10 років. Робочий день розписаний по хвилинах. Тому на розмову з нею доводиться приїзджати рано-вранці, ще до відкриття салону.

Алла економіст за фахом, але заховала диплом далеко в шухляду й вирішила спробувати себе в новій професії. На косметолога вчилася кілька років.

"Це роки. Спочатку це було три роки, а потім кожні півроку я по три місяці далі навчалася у цій професії, щоб підвищувати свою кваліфікацію", - говорить Алла Морошан, косметолог.

Паралельно, з нуля, вивчала мову.

"Ти розумієш вже деякі слова, але ти дуже боїшся говорити. Ти думаєш, що люди будуть над тобою сміятися. Насправді, люди тебе розуміють і стараються допомогти. Я мусила приходити додому і половину зі словником собі переводити", - говорить Алла Морошан косметолог.

Власниця салону, де працює Алла, теж із України. Колишня киянка - Саміра. Земляків на роботу брати готова.

"На рынке недостача рабочего труда именно в нашей профессии очень большой. Конкуренции никакой нету. Взяла бы на работу ребят и девочек с Украины, потому что наше образование в этой области, я считаю, намного компетентнее, чем образование в Германии", - говорить Саміра Хаке, власниця салону краси, майстер перукарського мистецтва.

Утім, є жорсткі критерії.

"Диплом об образовании, немецкий язык обязательно и профессиональные данные", - говорить Саміра Хаке, власниця салону краси, майстер перукарського мистецтва.

Перукарі, косметологи, програмісти, металурги, електротехніки, кухарі й медсестри. У Німеччині чекають на представників дуже різних професій. Жодних пріоритетів щодо країни походження - немає.

"Усе вирішуватиме роботодавець. Підприємство саме буде думати, які фахівці йому підходять, з якої країни, чи достатня їхня кваліфікація", - говорить Штефан Хардеге, експерт Торгово-промислової палати Німеччини.

Щоб працевлаштуватися в Німеччині, іноземцям потрібно буде підтвердити професійну кваліфікацію, задовільно знати німецьку мову й отримати спеціальну візу. З якою протягом шести місяців вони зможуть уже на місці шукати роботу. Оплачувати проживання й харчування - трудові мігранти повинні будуть самі. Жодних соціальних виплат у Німеччині вони не отримуватимуть.

"Дуже важливо, щоб Німеччина була привабливою і відкритою для країн, що не входять до ЄС. Адже кваліфіковані кадри шукаємо не тільки ми, конкуренція дуже велика. Це означає, що ми повинні пропонувати привабливі умови праці й привабливе соціальне середовище. А в цьому велику роль відіграють питання інтеграції", - говорить Ангела Меркель, канцлер Німеччини.

Німецький уряд уже розпочав кілька пілотних проєктів із залучення кадрів. Ставку поки що зробили не на близьку Східну Європу. А на країни Азії та Латинської Америки.

Та все-таки для України це великий виклик. Про це свідчать цифри останніх соціологічних опитувань.

"Половина українців, близько 55%, готові і розглядає можливість поїхати закордон, хоча не мала такого досвіду. Німецькі урядові і неурядові інституції задаються питанням, чи готові люди вчити німецьку мову і чи готові вони виїжджати сім'ями. Це для нас як для країни вже є загрозою з точки зору наявності ресурсу трудового", - говорить Юрій Перч, територіальний директор кадрової компанії.

"Те, про що кажуть німці вже зараз: їм потрібні не просто люди, які приїдуть працювати, а люди, які згодом асимілювавшись, залишаться в Німеччині. Їм потрібно до 2060 року загалом 16 млн. людей", - говорить Василь Воскобойник.

Насамперед шукатимуть німецького щастя українці, які зараз на заробітках, приміром, у Польщі. І Варшава теж неабияк занепокоєна таким кроком Берліна. Там, як і в Україні, можуть зіткнутись із браком робочих рук. І вже підрахували: більш як половина українських мігрантів може залишити їхню країну і просуватися вглиб Європи. І це, найімовірніше, не остаточна цифра.

"За 1-2 роки ситуація зміниться, бо велика проблема Німеччини - вона старіє, велика кількість робочих рук вже дійсно залишає ринок робочої сили. І тому згодом Німеччина буде робити кроки до послабшення умов і тоді поїдуть в тому числі і наші звичайні різнороби", - говорить Василь Воскобойник.

Єдине питання - як працюватимуть: легально, напівлегально чи геть у чорну. І які при цьому гарантії отримають.

"З точки зору праці він там білий, переважно. З точки зору закону і порядку це буде, чи має бути, відповідно", - говорить Юрій Перч територіальний директор кадрової компанії.

"Я все-таки сомневаюсь, что для наших трудовых мигрантов будут такие же самые условия по поводу социального обеспечения как для немцев. В споре между украинцем и поляком в Польше - прав поляк для польских властей. Я уверен, что также само будет и в Германии", - вважає Віталій Махинько голова профспілки "Український мігрант - Трудова солідарність".

Але навіть це навряд чи змусить людей передумати. Надто привабливі умови праці. І тут питання: скільки заробітчан захочуть повернутися додому, в Україну.