Скандали, бійки та суперечки: як депутати вирішували долю української землі на цьому тижні [ Редагувати ]

Слово "земля" було головним цього тижня. Якого депутата ви б не послухали у ці дні -  найімовірніше, що говорив він саме про землю. Як легалізувати торгівлю українськими чорноземами та чи взагалі потрібно це робити - це питання викликало у політиків найбільше суперечок, скандалів та навіть бійок.

Чим це все закінчилося? Та коли ж нарешті буде фінальне голосування щодо земельної реформи? Знає Катерина Лисенко.

Мирні мітинги із закликами "Ні продажу землі". Та сутички із застосуванням кийків і сльозогінного газу.

Біля парламенту міряються силами мітингарі та правоохоронці, у сесійній залі - блокують трибуну.

Пленарне засідання закривають. Головне протистояння тут між монобільшістю та опозицією. Остання боїться, що "слуги народу" все-таки винесуть на розгляд законопроєкти щодо земельної реформи. Але головні бої за паї точилися не в залі, а на засіданні аграрного комітету.

Від обіду середи й до ранку четверга комітет розбирався з поправками до земельного законопроєкту. Монобільшість квапиться, адже депутатських зауважень понад чотири тисячі. Та опозиція угледіла, що у "слуг" уже готове рішення.

"Такого мы еще не видели, чтобы на заседании комитета для обсуждения принятия решения выдавали уже таблицы, где четко указано, какая поправка должна быть "відхилена", а какая поправка должна быть "врахована". То есть - это чистейшая фальсификация решения комитета", - говорить Наталія Королевська, народний депутат, "Опозиційна платформа - За життя".

"Дійсно, так було, на засіданні комітету був віце-спікер, який пояснив, що депутати мають право голосувати вільно, як вони вважають, те що "прийнято", "відхилено" або "прийнято частково" - це лише підсумки підкомітету, на комітеті жодного впливу як голосувати не було", - говорить Андрій Мотовиловець, народний депутат, "Слуга народу".

"Так как хотелось, по беспределу продать землю - у них не вышло. Я горжусь нашей командой, которая и ночь здесь сидела, молодцы, правильно делали", - говорить Вадим Рабінович, народний депутат, співголова фракції "Опозиційна платформа - За життя".

Але в опозиційних фракцій ще одна претензія - вони не знайшли своїх поправок до законопроєкту.

"Ми не подавали три тисячі правок, ми подавали 30 правок, по суті. І ми хочемо, щоб їх розглянули і сказали - чому їх відхилили", - запевняє Юлія Клименко, народний депутат, "Голос".

У монобільшості парирують: поправки дублюються до коми, аби процес затягнути. Тому однакові депутатські корективи об'єднали. Мовляв, усі зауваження зводяться в одне - участь іноземців, кількість землі в одні руки та можливість надання землі в заставу. Але через усю цю плутанину та взаємні звинувачення робота парламенту була повністю сконцентрована саме на земельних питаннях. Двогодинні перерви, перемови, торги... І все звелося до того, що аграрний комітет заново почне підготовку законопроєкту до другого читання.

"Слуги народу" повернулися в лоно регламенту, це означає - нехай розглядають, у нас достатньо часу", - вважає Сергій Соболєв, народний депутат, "Батьківщина".

Та щоб домовленості не були лише на словах, лідери парламентських фракцій підписали меморандум і зобов'язалися не порушувати регламент, не викидати поправки та спокійно підготувати законопроєкт для голосування.

"Тобто все те, із-за чого виник конфлікт і обурення з боку нашої фракції і інших опозиційних сил, тому що ми побачили, що абсолютно волюнтариське викидуються правки, які керівник комітету вважає за недоцільне розглядати. А ці правки важливі, аби законопроект підтримува фермерів, а не міжнародні транснаціональні корпорації", - говорить Юрій Бойко, народний депутат, співголова фракції "Опозиційна платформа - За життя".

Монобільшість хоче якнайшвидше провести земельну реформу й відкрити ринок. Тому зволікати не буде. Опозиція й надалі залишається противником документа. І хто та на яких умовах зможе купувати паї поки що не зрозуміло. Оскільки найближчі тижні законопроєкт коригуватимуть.

"Ми мусимо дати право тим людям, якщо уявити середнього пайовика - це 60-70-80 років - вільно розпоряджатися цією землею. Це перша теза. І інша теза - ми всі прекрасно знаємо, що ринок землі є, але він сірий. На сьогодні ми налічуємо безліч способів для того, щоб набути таку землю у власність: договір заповіту, договір довічного утримання або інші схеми, за допомогою яких земля виводиться у приватну власність", - запевняє Павло Халімон, народний депутат, "Слуга народу".

"Зараз не кращий час для того, щоб скасовувати мораторій, вводити ринок, Україна знаходиться в тяжкому економічному стані, і 46 тисяч фермерів - вони не впевнені в тому, що вони можуть працювати на тій землі, яку вони принаймні зараз обробляють. Не проведений референдум - це політичне питання, але суспільство не готове, люди не знають, в чому суть реформи. Ми розуміємо, що в комітеті більшість належить партії "Слуга народу", і вони можуть продавити - раніше чи пізніше шляхом голосування той законопроект, який влаштовує "Слугу народу". Але водночас з цим суспільство повинно розуміти, що всю відповідальність за реформу на себе бере партія "Слуга народу" і президент Зеленський", - говорить Сергій Льовочкін, народний депутат, "Опозиційна платформа - За життя".

Свої аргументи опозиція та монобільшість зможуть виголосити з трибуни. Але вже після Нового року. І якщо парламент уже пішов на зимові канікули, то аграрний комітет - працюватиме щодня.