Пенсійна реформа в Україні: яких змін чекати пенсіонерам [ Редагувати ]

Пенсійне питання і без МВФ гостро постало в Україні. У владі задумали справжню пенсійну революцію. Окрім звичної для нас солідарної системи - коли всі, хто працюють, утримують усіх, хто на пенсії, - планують ще й накопичувальну.

Але чи можна нашій державі довірити пенсійні заощадження? Та коли ж запрацює така система? З'ясуємо сьогодні усе докладно.

Відкладати на старість?

Людина сама собі забезпечує пенсію.

Чи чекати, що держава забезпечить грошима?

У мене 2200 пенсія!

Скільки відкладати, щоб вистачало і на зараз, і на потім?

Відмовилась від кави - щодня це в мене виходить 30 гривень щодня і маєте 9-10 тисяч гривень на рік.

Та головне - як зберегти накопичене?

Половина банківських активів є державними, і держава гарантує - всі вклади, всі внески до останньої копійки з державного бюджету.

Одна з найбільших соціальних проблем національного масштабу - пенсії. Тема для піару та пункт усіх передвиборчих обіцянок. І трагедія - для самих пенсіонерів.

У мене 2200 пенсія! А ну диви, що я взяла! Кілограм картоплі, молока, 3 банани - і вже 61 гривня! І як же жити?

Про радикальні зміни пенсійної системи заявляють мало не щороку. Спочатку в Україні була радянська система. Про реформи заговорили у 2004 році. І відтоді урядовці то змінювали формули нарахування пенсій, то рахували стаж і заробіток, то підвищували пенсійний вік. Та зрештою, все зводилося до елементарної індексації - людям просто додавали по кілька сотень гривень.

У мене 100 гривень добавили. Тим, кого великі пенсії - тим по тисячі добавляють, а таким як ми, дурним, 37 років стажу - і нічого не добавили.

Тож, про безбідну старість треба дбати замолоду. Та про це трохи згодом.

А зараз про те, чому Україна не може забезпечити пенсіонерів? Головна причина - застарілий принцип нарахування. Зараз у нас система солідарна.

Тетяна Сальнікова, заступниця міністра соціальної політики України:

Коли ми з вами сплачуємо внески до ПФ і за їх рахунок виплачуються пенсії, які є зараз. Зараз у нас 13 мільйонів людей в ПФ, з їх зарплат сплачуються внески, а пенсіонерів - 11,5 мільйонів. Співвідношення, практично, один до одного - так система не працює в жодній країні.

До того ж, розмір пенсії прив'язаний до прожиткового мінімуму. Тож, виходить - виплати призначають фактично вручну.

Андрій Новак, економіст:

Звичайно, там є градація від стажу, але коефіцієнти настільки мізерні, що ви більшою мірою залежите від Кабміну, ніж від стажу, який ви напрацювали.

Вирішити проблему хотіли ще у 2004 році, коли заговорили про "трирівневу систему". Перший рівень - солідарний, він вже є. Другий - обов'язкове накопичення коштів від зарплати.

Андрій Новак, економіст:

Наприклад, у вас зарплата 10 тисяч гривень - держава встановлює відсоток, наприклад 5%. Значить, з кожної вашої зарплати кожного місяця 500 гривень буде йти на пенсійний рахунок.

І третій - добровільні накопичення.

Працюють недержавні ПФ, кожна людина може обрати собі будь-який і якусь часточку відкладає собі на старість.

Запуск другого рівня забуксував через чиновників - ті не змогли домовитися, за чий рахунок накопичувати пенсії.

Олексій Кущ, фінансовий аналітик:

В рамках тех 22% которые платит работодатель за своего наемного работника, найти 2-3%, которые будут идти не в Пенсионный фонд, а в накопительные пенсионные фонды - но таким образом дефицит ПФ увеличится на 2-3%. Деньги можно найти за счет работодателя: к 22% добавить еще 3%, которые работодатель будет платить в НПФ. Но получается лишняя фискальная нагрузка на бизнес.

Хоча кілька років тому податки навмисне знизили.

Тетяна Сальнікова, заступниця міністра соціальної політики України:

Знизили ЄСВ з 36% до 22%, тоді якраз передбачалось, що частина цього зниження має піти в накопичувальну систему, але її тоді не запровадили. Також люди сплачували від 1-2% до ПФ - і це теж відмінили. І також передбачалось, що саме цей 1-2% і будуть внеском до накопичувальної системи на рахунки людей - це також не спрацювало.

Зараз пенсійна реформа - на "низькому старті". Відмашку має дати лише парламент. Бо ж законопроект з травня чекає на голосування. Почати в Мінсоці планують з малого.

Тетяна Сальнікова, заступниця міністра соціальної політики України:

Законопроектом передбачено, що він вступить в дію 1 квітня 2021 року, потім протягом 2 років будуть створюватись необхідні інфраструктурні елементи і з 2023 року стартують внески. Один відсоток сплачує людина і 2% - роботодавець.

Але повернемося в теперішні українські реалії. Ця реформа теж може "зависнути", як і 16 років тому. Тож зараз про те - як самим гарантувати собі гідну старість.

Леся Кайнер, накопичує пенсію:

Це називається "лайфове страхування", або страхування життя, є багато таких компаній. Ти кожного року відкладаєш певну суму, твій консультант підраховує: скільки тобі років, скільки тобі потрібно в рік класти на страхування, для того щоб в 65 років в тебе була певна сума, і ти вже обираєш - чи ти забереш всю суму, чи розподіляєш і тобі кожен рік приходить твоя пенсія.

Леся взялася накопичувати гроші після чергових змін у пенсійній системі, коли почали враховувати стаж роботи.

Леся Кайнер, накопичує пенсію:

Я зрозуміла, що стажу в мене не вистачить і мені потрібно буде купувати. По тим приблизним схемам, які нам пропонували - це виходить немалі кошти і отримуєш ти 1600 гривень. Я зрозуміла, скільки я зможу забезпечити свою пенсію, я підрахувала - скільки я зможу давати на пенсію, щоб підтримувати той рівень життя, який в мене є сьогодні.

Відкладати гроші можна не лише через страхові компаній, а й через недержавні пенсійні фонди.

Якщо коротко, схема роботи така: людина кілька років платить внески у фонд, а той - інвестує ці гроші, щоб вони приносили дохід. Це працює, як депозит у банку. Коли настає обумовлений час, фонд починає виплачувати людині пенсію, поступово витрачаючи накопичену суму.

Та головне - яку б схему накопичення ви не обрали - ретельно перевіряйте організацію. Щоб роками не віддавати свої кревні шахраям.