Україна, мігранти та клімат: Трамп та Байден зустрілись на фінальних дебатах [ Редагувати ]
Останні. Вирішальні. За новими правилами. І зовсім не такі скандальні, як раніше. У Сполучених Штатах цієї ночі відбулися фінальні президентські дебати. Як все було? Чому так багато згадували... Україну? Дмитро Анопченко стежив за всім особисто, далі - його репортаж з американського Нешвілла.
Цього світанку у Нешвіллі (провінційному університетському містечку у штаті Тенессі) дуже чекали ще й тому, що підготовка майданчика для теледебатів тривала всю ніч. Монтували сцену, розділивши трибуни для Трампа і Байдена прозорими екранами - на цьому наполягали демократи, налякані коронавірусом президента. Та в останній момент їх все ж вирішили прибрати. Мовляв, і без того вистачає нововведень. І головне з них - уперше вирішили вимикати мікрофони.
Це ж політики першого ешелону, щойно ефір починався, ще ніколи в історії не дозволялося на розсуд звукорежисера чи ведучого вимикати звук. Але зараз правила змінили "під Трампа", коли хтось із суперників говорить, для іншого… Ви ж все одно зараз не зрозуміли, що я прагнув сказати - отже немає сенсу сперечатися чи коментувати.
Знаючи про обмеження, у Вашингтоні теж змінили правила. Викликали "групу підтримки". Зазвичай, президента з Білого дому лише охорона та кілька журналістів проводжають. Але зараз - звезли прибічників.
Байден прибув до Нешвілла хоч і окремим літаком, але менш помпезно.
Це дорога, якою машини мають везти кандидатів до місця теледебатів. І з самого ранку тут уже зайняли найкращі місця. Ближче до краю дороги. На одному боці, всі геть без масок, фанати Трампа.
Простим людям на дебати не потрапити - тож прийшов хоч звідси підтримати президента.
На іншому "команда" Байдена. Одностайно в масках, із "кричалками" і плакатами про важливість "чорних життів".
Це ж найважливіші вибори за всю історію країни. І наш останній бій!
Що цікаво, між ними знайшлося місце навіть для тих, кому обидва кандидати погані. Щоправда, щоб виділитися - довелося роздягнутися майже повністю.
Таємний уряд - ось що нас контролює. Система вибору не дає, медіа - про реальність не говорять. Я із цим не згоден і демонструю це!
Чим ближче до дебатів, тим більше стягують силовиків. До поліції додаються офіцери спецслужб і військові. До велосипедних підрозділів - броньовані авто. Тут уже зараз не проїхати, ще трішки і буде не пройти. І все тому, що країна розділена. І не знаєш, чого чекати від "фанклубів" чи одного, чи іншого кандидата.
А Трамп тут не на своєму полі. Якщо перші дебати, в Огайо, проводилися в штаті, де більшість одностайно за нього, то тут за весь день я жодного плаката республіканців не побачив. А от агітація за Байдена - на кожному кроці.
Білборди, заборонені, тож плакати встановлюють на власних на подвір'ях. І одразу видно, кого підтримують у тому чи іншому штаті, або місті. А тут у Нешвілі і машини прикрашають, і гасла пишуть - навіть на старих меблях, які виставили на вулицю.
Виступати у місці, де тебе не люблять, те ще задоволення. А у фінальному турі у Трампа ще й інше завдання було.
Джошуа Клінтон, аналітик президентських дебатів:
Байден може бути таким, як завжди, а от Трамп має знайти щось, аби змінити сприйняття себе; щоб змусити виборців передумати, побачити його в новому світлі.
Складний виклик! Бо за всі півтори години ефіру не було ані образ, ані гучних епітетів. Президент лише скептично посміхався, коли противник виступав, але майже не перебивав Байдена. І де подівся той різкий Трамп?! Картою, яку він розігрував, стали "імейли Байдена" - переписка сина політика, Хантера, щодо бізнесу і гонорарів у Москві, Києві і Пекіні. І тут постійно згадували Україну.
Ці жахливі імейли - про гроші, які загрібали і ти, і твоя родина. І ти, Джо, був віце-президентом, коли це все відбувалося. І, думаю, ти заборгував Америці пояснення.
Байден, до речі, публічно заперечив, що хоч копійку від когось отримав.
Так, жодного пенні з-за кордону не надходило за все моє життя!
Жорстка суперечка виникла через расові питання, іміграцію і кліматичні зміни. Та все в межах пристойності. Дебати уперше з часів двобою з Клінтон були хоча і гострими, але змістовними. І тим, хто дивився їх у пабах, чи навіть двома із сусідами, тепер є над чим подумати.
А ще цей ефір всій Америці показав, якщо навіть для топ-політиків преса і суспільство запроваджують нові правила та обмеження ті таки починають їх дотримуватися.