На Донбасі за добу зафіксували одну ворожу атаку [ Редагувати ]

Бойовики й далі порушують перемир'я на Донбасі. Одну ворожу атаку зафіксували минулої доби. Російські окупанти обстріляли оборонців у районі Мар'їнки з великокаліберного кулемета. Вогню у відповідь армійці не відкривали. У штабі запевнили втрат серед українських захисників немає. З передової - репортаж Ігоря Левенка.

Ні, немає в нас сподівань, що війна закінчиться як наші політики нам обіщають.

Тут, в окопах на Луганщині, бійці інакше бачать події на фронті. На власні очі. Ось ворог, там його зброя і вона не мовчить.

Просто получається вроде і перемир'я було і люди гинуть усе-одно.

А отже, за будь-якої погоди солдати цілодобово на бойових постах. За кулеметом боєць на псевдо "Чуб". Чому має такий позивний здогадатися не важко.

Ого, з якого року це? - Це чотири роки вже.

Сергієві сорок дев'ять років. З Вінничини. В армії він старший солдат. Кулеметник. Вдома - сотник "Українського козацтва", а ще він батько сімох дітей!

Максим, тоді Саша, Маша, Даша, Соня, Богданка і це Тьомка. Артем.

Двоє хлопців і п'ятеро дівчат. Найстаршому Максимові двадцять сім. Наймолодшому Артему один рік. Батько жартує.

Сергій, військовослужбовець Збройних сил України:

Тудим-сюдим приїхав в отпуск додому в позапрошлому році, то ще й син народився.

Чому відпустив чуба та пішов воювати? Про себе Сергій розповідає стисло.

Я ще коли служив у Калузі-2, то мене там називали бандера, тому що я ще тоді їм доказував, що Україна сама виживе.

А от про своїх дітей багатодітний тато ладен розповідати годинами. Максим працює на будівництві. Старші Олександра й Марічка - вчаться на юриста та журналіста. Найменшенький Артемко - батьків улюбленець.

Да, другого числа був год, тоже з чубом. - Восьмий буде? - Ні, вже хватить!

І вже серйозно Сергій каже, саме заради майбутнього своїх дітей він зараз тут в окопах стоїть на захисті рідної землі.

Моє діло ось… і пацанів прикривати.