Битва за компенсацію: у Миколаєві борються за виплати для померлих від СOVID-19 [ Редагувати ]
Жертвами коронавірусу нерідко стають і самі лікарі, які працюють із ковідними пацієнтами. І держава ще напочатку пандемії начебто подбала про те, щоб підтримати родини померлих, передбачивши для них півтора мільйона гривень компенсації. І ось тут починаються проблеми. Фонди соцстрахування, як можуть, опираються виплатам. Довести, що медик заразився саме на роботі, - місія майже нездійсненна. І навіть доведені випадки фонд намагається оскаржити в суді. Напередодні ми розповідали про таку ситуацію у Черкасах. І ось тепер ще одна битва за компенсацію. Цього разу - в Миколаєві. Подробиці знає Марина Михайловська.
У цьому кабінеті колись приймала сімейна лікарка Галина Колянчикова. Тепер із дверей табличку з її прізвищем зняли. Жінки не стало в жовтні, вона важко перехворіла на коронавірус.
Юрій Колянчиков, чоловік померлої лікарки:
Ей давали кислород, в последующем дыхательная недостаточность наростала, в последний момент ее перевели на искусственную вентиляцию легких. Несмотря на все усилия болезнь прогресировала. У нее развился отек легких.
Якщо медик помирає від коронавірусу, то держава виплачує його родині півтора мільйона гривень. Але тільки у разі інфікування на роботі. А це ще треба довести. Кожен факт розглядає спеціальна комісія. У випадку смерті Галини Колянчикової вісім із 14 членів проголосували за те, що захворіла жінка не на роботі.
Олександр Ігнатенков, заступник директора ДУ "Миколаївський обласний лабораторний центр":
В епідкарті так і вказано, що на той момент джерело невідомо, за яких умов також невідомо.
Перше епіддослідження проводив фахівець, який уже теж помер від ковіду. Єдиний потенційно небезпечний контакт, який тоді встановили - чоловік Галини Колянчикової Юрій. Утім у родичів жінки - інша версія. Документи про це пізніше також надали комісії.
Юрій Колянчиков, чоловік померлої лікарки:
У нее были контакты документально подтвержденые о приеме больных, у которых впоследствии подтвердился коронавирус. Есть обьяснительные записки от больных.
В амбулаторії, де працювала лікарка, факт прийому ковідних хворих підтвердили. Але керівництво запевняє: медики в черговому кабінеті мають необхідний захист.
Олена Ворона, завідувачка сімейної амбулаторії:
Буквально декілька хвилин прийом хворого. По-перше, відстань 2 м. провітрюється приміщення. Як можна заразитися? Хворий - в масці, лікар - в масці, в щитку, в халаті.
Та виявилося, що оглядала лікарка ще й свою колегу. Як з'ясувалося пізніше, теж інфіковану.
Лариса Окуневська, інженер із охорони праці управління охорони здоров'я Миколаївської міської ради:
Та взяла і подивилася. Не в спеціальному кабінеті. Просто… ви самі понімаєте, що… А ця колега не була її пацієнтом по декларації. В службових обов'язках у неї не було дивитися колегу.
Маргарита Сапожнікова - в. о. начальника управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Миколаївській області
З одного боку, лікар має надавати допомогу кожній людині, він приймав клятву Гіпократа, але сьогодні з цією хворою… ми же говоримо про виплати з державного бюджету. Це великі кошти. Сьогодні я як керівник повинна стояти на стражі цільового використання коштів.
Родичі Галини Колянчикової обурені. Вони самі лікарі, і розуміють, що медики стають заручниками ситуації та виявляються незахищеними державою.
Олександр Колянчиков, син померлої лікарки:
В этом состоянии, когда ты борешься со своими какими-то эмоциями и переживаешь, переживаешь эту утрату. Бороться этой бюрократической машиной, которая работает практически целиком против тебя, очень тяжело.
Незабаром - повторне засідання спеціальної комісії. З'ясувати ситуацію її члени мають уже в новому складі.