Житель Закарпаття перетворює пляшки з-під напоїв у витвори мистецтва [ Редагувати ]

Від коронавірусних ускладнень фінансового характеру така реабілітація, звісно, не допоможе. Хоча охочих було б удосталь - адже внаслідок карантину багато людей втратили роботу. Проте і для таких випадків терапія - є. Майстер із Закарпаття пропонує подивитися на ситуацію ширше - і побачити в ній не проблему, а нову можливість.

Свій шанс він розгледів випадково - у склі пляшок, які зазвичай просто засмічують довкілля. Чоловік перетворив їх на мистецтво, яке, до всього, ще й приносить прибуток. Як саме, довідалися наші кореспонденти.

Василь Полажинець, майстер по роботі зі склом

Що в нас тут на іграшку піде, це? Знайшли, зараз будемо робити новорічне диво, будемо робити іграшки.

Ось цій пляшці з-під елітного алкоголю Василь обіцяє дати друге життя. Забирає її й несе до робочого столу. Тут у нього інструменти - різні склорізи. Пляшку кладе на верстат.

Василь Полажинець, майстер по роботі зі склом:

Зробили ліз. Потім ми її нагріваємо гарячою водою, потім ми її швиденько остужуємо і вона тріскається. На які детальки нам треба - на такі вона і розпадається.

Під дією такого "контрастного душу" пляшка тріщить по вирізьблених лініях. Василь показує нам один зі шматків і переконує: півкруглу форму випрямить. Для цього кладе деталь у спеціальну піч. Вмикає на 820 градусів. Поки скло плавиться, хлопець показує нам свої вироби. З пляшок робить усе: годинники, лампи, таці, навіть вигадав власний дизайн тарілок.

Василь Полажинець, майстер по роботі зі склом:

Я просто беру пляшку, ставлю її. Єдине, що тут є ось такий порожок, щоб зробити так от, як ручку. А решта у нас сама, я визначив відповідну температуру собі, що вони набували саме такої форми. Можна безкінечно робити якісь нові і нові вироби - головне це мати багато часу.

За допомогою дроту на пляшках майстер робить гравіювання. А поїсти з таких тарілок можна у відомих ресторанах України й навіть у Європі та США. До карантину Василь їздив на гастролі у складі закарпатського гурту "Чоломада" й робив вітражі на замовлення. Карантин надихнув на експерименти. Дівчина хлопця, теж артистка, нині займається продажем виробів. Уже змирилася, що пляшки віднедавна в неї по всій хаті. Навіть допомагає їх знаходити.

Вероніка Вітерець, дівчина майстра:

Є прозорі, є зелені, є коричневі. Ми багато на карантині подорожували Закарпаттям, дивилися на природу, і дивилися - як багато сміття. Звісно, ми не можемо допомогти врятувати все, але в нас є невеличка майстерня, тож з її допомогою ми хоча б можемо переробити ці пляшки.

Нині пляшки парі привозять друзі, збирають для них тару й ресторани Ужгорода. А тим часом уже готова наша деталь у печі.

Василь Полажинець, майстер по роботі зі склом:

Так, дістаємо нашу заготовочку, то вже готова - такий от матеріал, - для того щоб різати з нього любі детальки.

Що ж буде із розплавленої пляшки з-під віскі? Василь каже - ялинка. Малює ескіз. До рук знову бере склоріз.

За роботою спостерігаємо не тільки ми, а й кіт Лулу.

І з пляшки з-під пива Василь складає сніжинку. Усі деталі знову в піч, там вони під дією температури плавляться та склеюються. І стають ось такі. Оригінальні та дзвінкі.

Майстер каже: карантин, втрата роботи - не привід вішати носа, а нагода для саморозвитку. Можливо, й у вас є цікаве хобі, яке можна перетворити на прибутковий бізнес?