"Майстри часу" зі Швейцарії стали нематеріальною спадщиною ЮНЕСКО [ Редагувати ]

Майстерність механіків і годинникарів зі Швейцарії занесли до переліку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Як без електроніки й комп'ютерів умільці створюють справжніх роботів і в чому секрет їхньої популярності - дивіться. 

Ця майстерня нагадує кімнату казкового чаклуна. Металеві пташки заливаються щебетом, а ляльки не просто починають кліпати очима, а ще й грають в "наперстки". Тут працює один з найкращих швейцарських механіків - Франсуа Жюно. Уже 40 років він майструє так званих автоматонів.

Франсуа Жюно, майстер-механік:

Наше ремесло - універсальне. Це те, що мені в ньому подобається. Маєш справу водночас і зі скульптурою, і з образотворчим мистецтвом, і з технікою. А ще ти трішки чаклун. Тому що треба змусити людей повірити в магію, зробити ілюзію і загадковою, і правдоподібною.

Франсуа працює разом із племінником і ще кількома помічниками. Робота триває відразу над кількома виробами. На створення одного може піти не один рік. Років п'ять знадобиться, щоб "оживити" Леонардо Да Вінчі - нині готова лише голова. А ось цього метелика, який з'являється з квітки лілії, майстрували 7 років.

Франсуа каже: коли автомат показували на виставках у Лондоні, Парижі й Пекіні, від охочих помилуватися відбою не було. Тож за майбутнє свого ремесла - не переймається.

Франсуа Жюно, майстер-механік:

Я не припиняю освоювати нові технології. Приміром, освоїв 3D друк. За допомогою 3D-принтерів можна працювати із золотом і сріблом, виготовляти деталі, які вручну чи на верстатах зробити було б неможливо. Це відкриває безліч нових можливостей, щоб дивувати людей.

Першими мистецтво зубчатих коліщаток і крихітних пружинок опанували ще давні єгиптяни. А швейцарці - довели до досконалості. Нині ЮНЕСКО відзначили і ремесло тамтешніх механіків, і хист їхніх ще знаменитіших колег годинникарів.

Жан-Даніель Паше, очільник Федерації швейцарської годинникової промисловості:

Годинники для Швейцарії дуже цінний продукт, тому що вони є символом швейцарської якості, уваги до деталей, ювелірної точності. Кожен годинник - це свого роду амбасадор, представник цілої країни.

Швейцарські годинникарі твердять - найбільшу кризу індустрія вже пережила в сімдесятих роках. Тоді на арену вийшли дешеві кварцеві годинники. Та механічні хронометри і досі в пошані, нині успішно завойовують азійські ринки.