Трансплантація в Україні: що гальмує розвиток рятівної медичної галузі [ Редагувати ]

Сьогодні Всесвітній день нирки. Це природний фільтр нашого організму. Профілактика ниркових захворювань - це здоровий спосіб життя та щорічне обстеження. А от лікування, у найгіршому випадку - пересадка органа.

Що зараз із трансплантацією нирок в Україні і чому більшість пацієнтів поки що в закордонних листах очікування?

Захворювання нирок - доволі підступні. Бо виявити їх на ранніх стадія - вкрай важко. Ниркова недостатність дається взнаки лише при погіршенні загального стану здоров'я.

А некоторых вообще - забирает скорая помощь с работы, привозят в больницу, и когда делают анализы, оказывается, что пациенту уже нужно делать гемодиализ вот уже завтра.

У найгіршому випадку виходом для пацієнта стає або довічний діаліз, або... трансплантація. Руслані пересадили нову нирку місяць тому.

Руслана Брянська, пацієнтка:

Я від самого народження хворію, але нирки відмовили у 27 років, після народження дитини - там були ускладнення й нирки перестали працювати.

Три роки дівчина чекала на пересадку від посмертного донора в Білорусі. Бо з родичів ніхто не підійшов, а в Україні на той час посмертні трансплантації не проводили.

Руслана Брянська, пацієнтка:

Коли подзвонили, якось все дуже спокійно було, єдине тільки чоловік занервував, він взагалі чомусь подумав, що це відразу Білорусь, а я кажу - та ні ось тут, пів години і ми вже на місці. Це реально диво, що мене викликали сюди, я в черзі не довго стояла, трохи більше місяця.

Посмертна трансплантація в Україні лише набирає обертів. Тому досі багато людей їдуть за новими органами за кордон. При цьому операція, наприклад у Білорусі, коштує майже в десять разів більше, ніж в Україні.

Рубен Зограб'ян, керівник відділу трансплантації нирки Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова:

Причем пациент, который стоит в листе ожидания за рубежом, он должен каждые три месяца туда ехать сдавать кровь, для того чтобы донора можно было подобрать. Конечно, это сопряжено с целым рядом неудобств, материальных расходов.

За останній рік в Україні зробили лише 94 пересадки нирок. Потреба - в десятки разів більша. Медики впевнені: можливість збільшити кількість операцій є: рівень фахівців, медичне обладнання. Бракує - фінансування.

Олександр Усенко, директор Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова:

Пересадка, трансплантація, це прерогатива багатих країн, я сподіваюсь, що потрошку, потрошку, коли закінчиться війна - ми знайдемо можливість рятувати власних людей. У минулому році було виділено нашому закладу близько 20 мільйонів, які ми фактично використали за пів року. Ц цьому році виділено близько 60 мільйонів на проведення трансплантацій, поки що ці гроші вони є на папері, але нічого в цьому році ми ще не отримали. Я сподіваюсь, що буде встановлений графік фінансування і ми зможемо використовувати згідно законодавства ці речі.

Окрім грошей, не вистачає й донорських органів. І вирішити цю проблему має роз'яснювальна робота, сподіваються медики.

Рубен Зограб'ян, керівник відділу трансплантації нирки Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова:

Пациенты, к сожалению, умирают от черепно-мозговой травмы, от различных патологий: сосудистой патологии головного мозга, опухолей головного мозга, и ,к сожалению, эти пациенты не всегда выздоравливают - бывает, что они уже умерли, если они уже умерли - надо постараться сделать так, чтобы эти органы спасли жизнь других пациентов. Кому-то можно пересадить сердце, кому-то почку - двум другим пациентам.

Як свідчить практика посмертних трансплантацій, які нещодавно провели в Україні, одна людина може врятувати 3, 4 чи навіть 5 життів. Тож якщо десять відсотків померлих стануть донорами, це врятує життя тисячам українців і надасть значного поштовху розвитку вітчизняної трансплантології.