Карантинні тисячі: бізнес України має проблеми з компенсаціями [ Редагувати ]

Карантинні вісім тисяч. Щоб отримати одноразову допомогу, підприємці та наймані працівники можуть подавати запити через мобільний додаток чи портал "Дія". Йдеться лише про тих, хто зупинив діяльність через обмеження червоної зони. Чи достатньо такої підтримки - думки бізнесменів збирали наші кореспонденти. 

Мне 55 лет, мне почти 40 лет оформленного стажа непрерывного, на пенсию мне не дают выйти, заставляют работать, а работать мне не дают.

Пані Тетяна вже понад 15 років ремонтує одяг. Ще не так давно, на неї працювали і дві кравчині. Та торішній карантин змусив жінку звільнити своїх робітниць.

Тетяна Горева, підприємиця:

Каждый сейчас ФОП на себя платит не меньше 2 тысяч в месяц. Не меньше двух, то есть, если бы я не уволила своих работников, мне бы приходилось платить 7,5 тыс в месяц, не работая.

І це тільки податки, жаліється жінка. А ще оренда, комунальні послуги. Зараз пані Тетяна знову без роботи. Сьогодні спробувала зареєструватись, аби отримати одноразову допомогу від держави. Але...

Тетяна Горева, підприємиця:

Первый раз мне писало ошибка, потом мне вот пришел ответ, что по-моему КВЕДу пришел отказ. Получается так - замыливание глаз, что нам что-то помогают.

Жінка каже: ще раз спробує відправити заявку пізніше. Адже система лише сьогодні почала працювати. І може давати збої. Загалом на компенсацію, матимуть право лише ті бізнесмени з червоних зон, хто працює офіційно і справно сплачував єдиний соціальний внесок протягом останніх пів року. І в кого зарплата не більше 30 тисяч гривень. І ще одна умова - КВЕД, тобто вид діяльності, має бути основним і знаходитися в урядовому переліку. Та економісти не розуміють такого підходу.

Борис Кушнірук, економіст:

Якщо для вас, ви собі в переліку видів діяльності записуєте все, що тільки можна, то часто-густо, звісно, по факту бізнес займається чимось конкретним, якимось конкретним видом діяльності. Це наш український абсурд, що ми ще і в такий спосіб визначаємо чим має право займатися бізнесмен, чим не має право він займатися. Просто мають бути види діяльності, які там ліцензовані.

З недосконалістю системи стикнулася торік і сім'я Владислава. Він, дружина та син усі підприємці. Але карантинні вісім тисяч отримати зміг тільки глава родини. У дружини було прострочення ЄСВ трирічної давнини, а у сина не той КВЕД. Хоча і закрив свою ремонтну майстерню.

Владислав Швець, підприємець:

Два місяці не працювали взагалі. У нас оренда получається, це ми за три магазина в місяць платим 10 тисяч. Само собой не хватило. І так же ми за свій кошт дома сиділи цих два місяці, Повезло, що скасували один місяць, ми оренду не платили.

Майже 20% підприємців торік через локдаун закрились назавжди. Сергій впевнений - карантинні виплати цього разу теж не врятують ситуацію.

Сергій Доротич, лідер руху "Save ФОП":

За тої статистки яку я бачив, з 1 млн 900 підприємців, а з найнятими працівниками - це більше 3 млн громадян України, отримали близько 400 тисяч. Тобто це приблизно 10-12%. Це показує ефективність чи неефективність такої програми. Значно краще, щоби бізнес міг працювати з відповідними дотриманням санітарних вимог, з дистанцією, масками, в рукавицях, але працювати.

Знову сісти за швейну машинку у своїй майстерні якомога швидше хоче і Тетяна. Тож із нетерпінням чекає, аби були зняті карантинні обмеження.