"Подробиці" вирушили на Житомирщину у пошуках ідеального борщу [ Редагувати ]

Україні 30 років. "Подробиці" розпочинають цикл сюжетів, присвячених річниці незалежності. Наші кореспонденти розкажуть про епохальні події, визначні досягнення нашої країни та людей, які творили історію. А також про символи та атрибути, з якими пов'язана Україна.

І розпочнемо з головної страви українців - червоного борщу. Про нього писали навіть у New York Times. Наша Галина Якушко знайшла ту господиню, яка поділилася рецептом з американцями і вже готова розповісти всі секрети приготування.

Я знімала сюжет про вартість борщового набору, про його здорожчання, про зміну смаку та ціни. Та навіть знімала про борщ за кордоном. Тож у моїй редакції вирішили - прийшов час шукати секрет ідеального борщу.

В пошуках секрету ідеального борщу ми вирушаємо за 100 кілометрів від Києва в Житомирську область.

Які ти знаєш секрети борщу? - Та я ніякого не знаю. Кожен по своєму варить. - Ну, ви як з жінкою варите? - Жінка свій варить, я свій. - А ви що різні борщі варите? - А в кого краще в тебе чи в жінки? - В жінки канєшно. - Відповідь правильна

Село Борщів. Назва каже сама за себе. Тут мусять знати рецепт справжнього українського борщу. Ба більше! Тут живе бабуся, яка прославилася на весь світ. А про її "секретоваріння" борщу написало авторитетне американське видання. В селі її знає кожен пересічний.

На початку, оце як в'їжджать у село на початку в неї железний забор такий.

На подвір'ї пані Ольги - зустрічає нас кішка.

Пані Ольга запрошує нас у хату. Одразу веде у вітальню. І показує кулінарну книжку в якій надрукували її рецепт. Примірник презентувала їй невістка.

Думаєте скільки - пів тисячі ця книжка. Я думаю ти така дурна оддала за неї. Ну та тож невістка. - Невісті мож, що хоч сказати.

А це вже американська газета. В ній стаття про те чий же насправді борщ - російський чи український? Пані Ольга Габро ствердно відповідає.

Завжди був український борщ.

Каже: після того, як про неї написали американці - до її хати шикуються журналісти. Вже трохи навіть втомилася від постійної уваги.

Ольга Габро, жителька Борщева:

Ну, як мені та популярність приїжджають отако я інший раз серджуся не хочу варить. Кажу діти, ну нащо воно мені господи прости.

Сердиться і на нас. Каже, втомилася всім готувати борщ, тож погоджується тільки розповісти секрет. Каже її страва така смачна, бо всю городину для неї вирощує сама.

Добрий борщ, раз в Америку попала.

Каже, цього року з урожаєм складно. Завадила спекотна погода. Буряк виріс дрібним.

Ну вони маленькі, бач посохли, бач не врожай… - А що ж тепер, не буде вашого фірмового борщу? - Для мене хватить, в мене там посаджено.

Капусту доводиться постійно поливати.

Збираємо з городу картоплю, буряк, моркву і томати. Прошу пані Ольгу все-таки приготувати свій секретний борщ. Жінка відмовляє.

Спробуємо вмовити на пришвидшений варіант - пісний борщ. Але марно.

Давайте без мяса та який це борщ без м'яса, ай.

Далі пані Ольга таки погоджується зварити борщ. Правда, зелений. Втім, згодом здається

Ой да щавель на грядці та вже, мабуть будем варить буряковий.

А наша знімальна група - буде їй у поміч.

Я чесно не дуже добре чищу ножем, бо в мене є чистилка. Чистилкою я краще чищу.

З холодильника пані Ольга приносить домашнє м'ясо. На городі знаходить квасолю та солодкий перець. Воду бере зі свердловини.

Буряк та моркву очищає від шкірки і тільки тоді починає варити разом м'ясо, буряк, моркву та квасолю.

А картоплю покришиш тоді, як оце звариться тоді картоплю вкинемо.

З борщу знімає накип постійно. Щоб бульйон був прозорим.

Я оце так роблю завжди і діти так завжди.

Пані Ольга зізнається, четверо синів, четверо невісток і семеро онуків люблять її борщ. Усі крім, двох найменших онучок. Тим мовляв не вгодиш.

Що не варю то вони тобі: бабо! Не так як мамака варить.

Одному з синів, зізнається, щоб догодити, варить борщ з цілою цибулею.

Син мій не їсть цибулі. Не їсть цибулі. Оце зажарувать як він приїжджає я не зажарюю.

І йде в льох за капустою. Там залишилася половинка головки. Тим часом з окропу витягуємо буряк та моркву та натираємо їх на терці.

А, ну на ти подивися, чи всей буряк я витягла.

Для нас шинкує та відпрявляє цибулю на пательню разом з томатами. Далі цю заправку кидає в каструлю. Додає цукор, сіль, лимонну кислоту і лавровий листок. Ще пів години і борщ готовий.

Попробуй, що туди добавить, може трошки кислоти? -Та можна трошки кислоти.

Каструлю з борщем пані Ольга вносить в хату. Нарізає нам сала, дає свіжий часник та цибулю. Командує розливати борщ по тарілках для всієї знімальної групи: водія, оператора та журналіста.

Пані Оля казала: черпак в борщі не лишати. Чому? Тому що він зіпсується. Витягнули і закрили кришкою

А хліба ти чого не нарізала? - Я вже сіла їсти. Диви скільки хліба врізала. Покодувала чи що.

Завдання всі виконала. Можна і борщу спробувати.

Дуже смачний і не кислий, і не солодкий і солений добре. І квасоля проварена добре. Ми проварили її як має бути. Дуже смачний. От я тепер буду робити точно по вашому рецепту.

Борщ і дійсно смачний. Та це і не дивно. Всі продукти натуральні.

Ти кажеш, я їм морквину - пахне, бо воно нечим не труяне.

Пані Ольга каже, всі секрети вже видала журналістам. То ж більше таємниць - немає.

Більш не їдьте до мене, бо я томлюсь коло цього борщу.

У кожної української господині рецепт борщу свій. Та всі вони однаково українські, бо передаються з покоління в покоління.