Українці шукають альтернативного способу обігріву через ціни на газ [ Редагувати ]
Як обігріватимуться українці цього року?
До опалювального сезону - менш як місяць. І розмов про нього дедалі більше. Одвічне запитання: "чи чекати подорожчання комуналки"?
І вже традиційна відповідь: "схоже, що так". Столичні тепловики, приміром, уже заявили про можливе підвищення тарифів на гарячу воду та опалення. Майже на половину! Все через здорожчання газу. Цього тижня на енергетичній біржі тисяча кубів "перевалили" за 900 доларів! Вже подорожчало водопостачання. Ціни піднялися в середньому на третину. Щоправда, є й хороші новини: ціновий пік палива не торкнеться тих, хто обігрівається котлами. Для цих споживачів вартість залишиться незмінною: близько восьми гривень за куб. Не збільшаться і ціни на електроенергію - гривня 68 за кіловат.
Першими до опалювального сезону вже традиційно почали готуватись люди, які живуть у приватних будинках. Ще з літа вони - закуповують дрова. А дорогий газ використовують лише у крайньому разі.
Проте цьогоріч ситуація - інша. Мало того, що дрова значно подорожчали. Так людям ще й доводиться ставати по них у чергу - і місяцями чекати на деревину. А деякі села на Закарпатті взагалі - на межі відчаю. Хоча й живуть в оточенні лісів. То де ж українські дрова? І як вони потрапили... до Німеччини? - дізнавалась Ірина Баглай.
Коли газ не гріє - а нагріває на чималі витрати. І блакитне паливо перетворюється на інструмент шантажу, ба більше - на зброю.
600, 900 доларів за тисячу кубометрів. І це не межа. Російський газ на європейському ринку за місяць б'є рекорди і досягає історичного максимуму. А споживач кидає оком на інший ринок.
Пічка - і замерзнути не дасть, і голодним не залишить.
Це у нас духовка. І картоплю тушимо, і кашу варимо.
Дрова - досі були дешевою альтернативою блакитному паливу.
Ми раз у сутки топимо. Ми не викидаємо вже нічого, ми все спалюємо.
Але все змінилося цієї осені...
Цена выросла практически на 200 процентов и это еще не предел...
Чому дорожчає деревина?
Це такий певний нервоз перед здорожчанням газу.
Чи дійсно на дрова доводиться полювати?
Ліс кругом, а толку мало, нема. Очередь велика чекайте, чекайте...
Чи тріщатимуть у європейських печах українські дрова?
Загрози експорту дров'яної продукції для внутрішнього ринку не має.
І як жити без газу та без дров?
Людям дрова не давуть, чому не давуть? люди платять за дрова.
Мотовилівка. Село на Київщині. Надія Іванівна веде нас на своє подвір'я. Тут усе традиційно. Хіба що дровниця у цю пору мала б бути вже закладена дровами.
Надія Веремійчук, жителька с. Мотовилівка:
Я записалась весною, мені місяць назад привезли. - Наступну машину скільки вам чекати? - Місяць, два. Зараз страшна черга.
40 років тому Мотовилівка раділа газифікації. А нині ж будинок Надії Іванівни єдиний, де зберегли ще стару українську грубу. Тепер вона й опалює, і годує. Газ тут вмикають вкрай рідко. Бо за блакитне паливо треба викласти свою і чоловікову пенсії.
Надія Веремійчук, жителька с. Мотовилівка:
До п'яти тисяч у мене тільки дві кімнатки, якщо на дрова переходимо, то платимо дві тисячі.
Але навіть за такого розкладу, газ щомісяця тягне з гаманця по 300 гривень.
Надія Веремійчук, жителька с. Мотовилівка:
Топимо ми літом газ, чи не топимо, а ми платимо за транспортіровку.
Цієї зими родина Надії Іванівни грітиметься запашними хвойними дровами. Вони дешевші, але й розхід більший
Надія Веремійчук, жителька с. Мотовилівка:
Мінут 10 і вони згоріли...
Бюджетну сосну господиня охоче замінила б на дуб. Зиму прогнозують сувору, а дуб тепло тримає довше, але...
Надія Веремійчук, жителька с. Мотовилівка:
Дуба зовсім мало в лісі, і дуб дуже дуже дорогий буває до 15 тисяч - одна машина.
Дуб, акація, бук - найпопулярніші дрова серед тих, хто перейшов на альтернативне опалення. І те, що нині шукають навіть самі постачальники.
Дмитро Штиба, постачальник заготівельник деревини:
Дефицит очень большой, такого не было на моей памяти.
Та в дефіциті, каже Дмитро, навіть сосна. І навіть попри те, що вона дорожчає - розмітають усе.
Дмитро Штиба, директор енергетично-паливного та сировинного підприємства лісової промисловості:
Сосна, в том году, за куб цена составляла - 180 грн. Сейчас, на аукционах, она доходит до 1350 - это без вывоза. То есть цена для конечного потребителя будет просто кошмарная.
До того ж треба буде вистояти в довжелезних чергах. Постачальники пояснюють це кількома причинами. Найперше, заготівельники пізно взялися за сокиру.
Дмитро Штиба, постачальник деревини:
Просто их не запускают в лес. В этом году сухих дров населению мы поставить не сможем, потому что вырубка началась сейчас.
А ще пояснює Дмитро - деякі лісгоспи йдуть на хитрість. Тягнуть час і переможця аукціону фактично залишають без замовлення.
Дмитро Штиба, директор підприємства з постачання деревини:
Там, говорят, дров нет, дров нет, тендер действует четыре месяца, мы выиграли 600 взяли 100.
Та головну причину дефіциту дров, на думку постачальника, треба шукати в Європі. Там активно переходять на тверде паливо. Головні клієнти - Польща, Чехія, Греція, Туреччина.
Дмитро Штиба, постачальник заготівельник деревини:
Там платят не чуть-чуть больше, а больше значительно. Не стоит экспортировать, если мы не закрываем свою потребность.
Клаудіа Кренцлін разом із чоловіком вибирають місце, де вже незабаром з'явиться камінна піч. Родина вирішила відмовитися від газового опалення і перейти на дрова.
Давай тут! Я хочу сидіти перед вогнем у вітальні, дивитися на нього. Займатися йогою біля печі.
У Нижній Саксонії, де живе подружжя, дровами опалюють кожен четвертий будинок. Загалом по Німеччині - цей вид опалення обрали 11 мільйонів родин. Бо так дешевше та екологічніше.
Клаус Кренцлін, житель Німеччини:
Я вже знайшов регіональне підприємство, де закупатиму деревину. Ціни там прийнятні.
Ще дешевші й безпечніші для довкілля - пелети - гранули зі спресованої деревної тирси. Виготовляти їх німці почали десять років тому. Нині центральне опалення на пелетах мають 600 тисяч домогосподарств.
Анна Катаріна Сіверс, представниця Німецької асоціації енергетичної деревини та пелетів:
Щоб цілий рік обігрівати приватний будинок, необхідно 5-6 тисяч тонн пелет. Одна тонна коштує приблизно 200 євро. Для багатьох цей фінансовий фактор є вирішальним, адже деревина з регіону дешевша за газ та паливо.
Тим більше, що перейти на такий вид опалення допомагає держава. Відшкодовують частину витрат.
Анна Катаріна Сіверс, представниця Німецької асоціації енергетичної деревини та пелетів:
Якщо ви переходите з газу на пелети, держава відшкодовує щонайменше 35 відсотків коштів. І це фінансово дуже привабливо. Адже сучасна техніка, яка необхідна для переоснащення, доволі дорога. І держава фактично бере на себе ці додаткові витрати.
Шукати альтернативні види опалення німці почали через стрибки цін на газ та інше паливо. Утім наразі мотивація інша...
Анна Катаріна Сіверс, представниця Німецької асоціації енергетичної деревини та пелетів:
Зараз ми бачимо, що ціни на ринках уже не є вирішальним чинником. Люди більше думають про захист клімату. Цікавляться, яке опалення є більш безпечним для довкілля.
В українців - кардинально інші проблеми. Утім, масштабного витоку дров за кордон немає,- запевняють у Держагентстві лісових ресурсів. Дров вистачить всім, та й ціни стануть помірнішими.
Юрій Болоховець, голова Державного агентства лісових ресурсів України:
Вартість дров для населення, для опалення, складає близько 700-800 грн. Першочергове завдання для всіх лісових господарств - це забезпечення дровами населення
Навколо ліси й гори. Закарпаття. Здавалося б, ось, хто забезпечений дровами під зав'язку.
У цих людей альтернативи - чим опалювати будинки - просто немає.
Юрій Шоляк, перший заступник Ставненського сільського голови:
Газу нам тут і не дуже потрібно, у нас є своя власна сировина для опалення.
Та сировина виявилася недосяжною для простих людей.
Юрій Шоляк, перший заступник Ставненського сільського голови:
Ситуація критична, у населення безпосередньо дров немає.
На межі емоційного зриву жителі 12 гірських сіл Ставненської громади.
Що оту тичку рубати? 15-49 такого ще у світі не було, жеба дрова не давати людям.
Не дають, бо Ужанський національний природний парк, який мав би забезпечувати людей дровами, не погодив ліміти на заготівлю. Усе, пояснюють у сільраді, через зміну керівництва і конфлікт колишнього директора парку з новим. А немає лімітів - не пускають рубати ліс. Та й закуповувати в сусідніх громадах, кажуть, не кожному по кишені. Бо, окрім вартості треба ще й заплатити за доставлення.
Ганна Абасова, жителька с. Жорнава:
Оце сусідка купила то такі дрова знаєш скільки треба - 12 тисяч дала як не більше. 20 тисяч з гаком, а у нас пенсії по 2 тисячі.
Опинитися в холодній хаті взимку - ця думка доводить пенсіонерку Олену Сивак до відчаю. Жінка рубає останнє гілляччя, що знайшла на подвір'ї.
То я вже не маю що рубати...
Виправити ситуацію ще навесні взялись у Міністерстві захисту довкілля. Але, за пів року - ситуація не змінилася. То ж чи не доведеться рубати дрова вже у засніженому карпатському лісі? Поки що прогнозувати не береться ніхто.
