Українські міста активно звітують про підготовку бомбосховищ: в якому стані укриття [ Редагувати ]
Куди бігти і чи сховає сховище. Українські міста активно звітують про підготовку укриттів до можливої агресії. Якісь - зразкові, а в деяких людям навіть перебувати небезпечно. Та головне - чи знають українці взагалі, де найближче до них бомбосховище? А якщо знають, чи зможуть вони потрапити всередину у разі атаки? Відповіді шукала Карина Вакарєва.
Пан Григорій - працівник одного зі столичних підприємств. Тут він головний по цивільному захисту. Охоче розповідає нам, що є у тутешньому сховищі.
Григорій Кабан, провідний фахівець цивільного захисту:
Есть лежачие места - 25 мест лежачих вот, и в настоящее время 120 мест сидячих. Находятся столы для употребления пищи и личных там занятий.
Але у разі екстреної ситуації, каже: може поміститися й більше.
Будет место, значит будем принимать всех желающих.
У такому сховищі люди можуть перебувати до трьох діб. Тут є усе необхідне: запаси питної води, генератор, що виробляє енергію та система вентиляційної очистки повітря.
За офіційними даними Надзвичайної служби, у столиці близько п`яти тисяч укриттів. Для того, щоб люди краще орієнтувалися, куди бігти, на сайті КМДА створили спеціальну інтерактивну карту.
Карина Вакарєва, кореспондентка:
Інтерактивна мапа привела нас до цієї п`ятиповерхівки, у якій мешкають люди. Тут і справді є позначка, що це укриття. Вочевидь, ось це підвальне приміщення. Але потрапити в середину ми не можемо - на дверях висить величезний замок.
За законом укриття не повинні бути весь час відчинені. Але на дверях має бути табличка з ім`ям особи, що тримає ключі, та номером телефону. Такої інформації ми не знайшли. Запитуємо місцевих, чи знають вони, що у цьому підвалі.
-Там трубы проходят, бойлер. Если что-то с трубами, то это всё будет залито кипятком. Так шо бежать, неизвестно куда.
-Криси, миші і по коліна води. Там люди не можуть буть.
А це вже інша локація у тому ж Солом`янському районі. Двері нам відчиняє небагатослівна жінка. Мовчки показує приміщення. Чисте, тепле, є вода та світло.
-Там предусмотрены у нас биотуалеты, они щас просто не установлены. Оно здесь зацементировано всё.
Скільки тут може вміститися людей - гадки не має. Але зізнається:
-Это один из более-менее с цивилизованных подвалов у нас. Их очень мало у нас.
Крім підвальних приміщень функцію тимчасового укриття можуть виконати паркінги та підземні переходи. У КМДА зазначають: у таких місцях можна лише перечекати критичний момент. Адже там немає запасу продуктів та питної води.
Карина Вакарєва, кореспондентка:
А це столична підземка. І у разі небезпечної ситуації, одним натиском на кнопку, вона перетвориться у найбільше бомбосховище. Ось такі гермозатвори є на кожній підземній станції метро.
Київський метрополітен будувався у радянські часи, а відтак має дві функції: транспортну та безпекову.
Наталія Макогон, заступниця начальника київського метрополітену:
Всі підземні станції, у нас їх 46, не беремо до уваги шість наземних на червоній гілці, від Дніпра до Лісової, можуть бути укриттям в разі необхідності. Пасажирам, які будуть знаходитися в інфраструктурі метрополітену, головне завдання - це слухати вказівки персоналу.
А що ж робити тим, хто не має підвалів, поблизу не видно паркінгу, а до метро бігти щонайменше 20 хвилин, а ще ж потрібно зібрати речі...
Карина Вакарєва, кореспондентка:
У цьому мікрорайоні на лівому березі Києва дуже щільна забудова - кілька багатоповерхівок в ряд, у кожній по 400 квартир. Куди у разі небезпеки ховатися мешканцям цих новобудов?
Роман Ткачук, директор департаменту муніціпальної безпеки КМДА:
Це питання до забудовників. Коли готують проєкт будівництва будь-якої будівлі чи житлового масиву, ми надаємо вимоги для виконання заходів цивільного захисту. Але, на жаль, не всі забудовники виконують ці заходи.
За допомогою звертаємося до інструктора по виживанню.
Сергій Вишневський, інструктор з виживання:
Падати потрібно десь в коридорі, під капітальну стіну. Якщо не знаєте, де у вас капітальна стіна, бажано це вивчити. І в цьому випадку, треба прикриватися, чим можливо.
А якщо ви опинилися на вулиці…
Сергій Вишневський, інструктор з виживання:
Ти просто падаєш під найближчу лавочку, під найближчий бордюр. Мінімізувати свій профіль - тобто так ви великий, так ви маленький (показує). Шанси, що в вас попадуть, при розльоті конусному, уламки снарядів чи мін зменшуються.
Проблема з укриттями існує не лише в Києві. Поржавілі двері, захаращені проходи та залиті приміщення. Колись це було бомбосховищем одного з Херсонських видавництв, в якому могли укритися близько 100 працівників зміни. Тепер в нього навіть спуститися неможливо.
Степан Фуштей, співробітник видання:
Коли будували будинок отой, коли вони почали бити цваї, порушили шось - і тепер вода. Тепер мало води, а буває до цих пір. Якщо воно залито водою, то як його можна використати? Ніяк.
Нова електрика, пожежна сигналізація, вентиляція, меблі - про безпеку дітей в школі №16 подбали ще торік. За всіма нормами найпростішого укриття облаштували підвальне приміщення. Але є вони не в усіх школах.
Тетяна Кошелюк, головний спеціаліст Херсонського міського управління освіти:
В цьому році робота вже розпочалася, щоб вияснити, куди можна дітей евакуювати, якщо буде надзвичайна ситуація. Це в основному багатоповерхові будинки, це в основному ті заклади, які є біля навчального закладу. Зараз ми корегуємо це питання, і кожен керівник буде чітко знати, куди можна відправити дітей.
В цьому ОСББ півроку тому підвищили квартплату спеціально, аби облаштувати підвал. У разі небезпеки саме тут можуть укритися мешканці 9-поверхівки.
Тетяна Вахненко, секретар ОСББ:
Проведено світло, закладено діри, питаємося. Хочемо, маємо бажання, уже почали приводити це в порядок.
Якщо йдеться про житловий сектор, то попіклуватися про свою безпеку мають самі мешканці - пояснюють в херсонській мерії.
Олег Головатий, головний спеціаліст відділу цивільного захисту Херсонської міськради:
Вимагати від керівника житлової організації, ОСББ вжиття цих заходів. Це є і логічно, і по закону.
Тим часом українці сподіваються, що шукати укриття їм все ж не доведеться.