Злочинець путін йде шляхом Слободана Мілошевича - військові фахівці [ Редагувати ]
Путін має опинитися на лаві підсудних у Міжнародному трибуналі. Саме за його наказами російські військові чинять в Україні злочини. Їх масштаби й жорстокість не залишають сумніву - це геноцид українського народу. Востаннє подібні жахіття у Європі відбувалися на Балканах, під проводом Слободана Мілошевича, який фактично розв'язків багаторічну війну в колишній Югославії та навмисно знищував цивільне населення. І зрештою він постав перед судом у Гаазі.
Більше про те, як і за що судили Мілошевича? Та чому рашиста путіна може спіткати така ж доля - дивіться далі.
Війна ще не завершилася, проте вже зараз низка військових фахівців наголошує - те, що скоїли на українських землях рашисти за наказом путіна майже приречене на Міжнародний трибунал. Як для тих, хто сидить у кремлі чи в бункерах, так і для тих, хто віддає чи виконує злочинні накази вбивати, катувати та ґвалтувати. І одним з останніх прикладів такого трибуналу є суд над учасниками війн у колишній Югославії.
Порушення законів і звичаїв війни, грубе нехтування Женевською конвенцією та міжнародним гуманітарним правом, геноцид, а також скоєння злочинів проти людяності. Такими є підстави для Міжнародного трибуналу. Це все світ побачив ще на прикладі війни у Югославії. Щодо усіх її учасників у 1993 році створили Міжнародний трибунал. В російсько-українській війні підстав для цього вже не менше.
За підсумками війн у колишній Югославії, участь у яких загалом узяли понад десять сторін - Міжнародний трибунал засудив десятки сербів, хорватів і боснійців. Однак найгучнішою справою став суд над Слободаном Мілошевичем - президентом Союзної Республіки Югославія. Саме він був ключовою фігурою й ініціатором військових конфліктів. І, як зазначають військові фахівці, саме шляхом Мілошевича іде зараз путін.
Звинувачення в скоєнні злочинів Гаазький трибунал висунув Мілошевичу у травні 1999 року. Йому інкримінували вбивства, переслідування з політичних, расових і релігійних мотивів, депортації та порушення законів війни. До слова, пізніше, те, що коїла армія Мілошевича за наказами його генералів - визнали геноцидом проти боснійців і албанців.
Затримати Слободана Мілошевича вдалося 2001 року. За два роки до цього НАТО взяло контроль над регіоном аби закінчити війну. Це підірвало авторитет Мілошевича, він програв президентські вибори. А згодом - колишнього лідера затримала сербська поліція. На лаві підсудних у Гаазі Мілошевич опинився разом із чотирма іншими югославськими керівниками у лютому 2002 року.
Він відмовлявся від адвокатів, а також заявив, що не визнає трибунал у Гаазі законним. Саме тому на засіданнях суду - Мілошевич неодноразово виступав сам. Трибунал над ним тривав чотири роки та переривався 22 рази - через погіршення стану здоров'я Мілошевича. Зрештою на свій вирок Мілошевич не дочекався. У 2006 році його знайшли мертвим у слідчому ізоляторі Гаазького трибуналу. Помер він унаслідок серцевого нападу.
Нині ж цивілізований світ сподівається побачити путіна та його посіпак на лаві підсудних у Гаазі та дочекатися на вирок за усі ті злочини, які росіяни чинять під час так званої "військової операції".