Сполучені Штати змушені шукати компроміс з колишніми опонентами [ Редагувати ]
Отже, в якому вигляді ухвалять цей шостий пакет санкцій проти росії? Поки це - предмет дискусій. Але саме удар по енергетиці росії - може стати справді потужним стримувальним фактором. Бо половину свого бюджету країна-терористка наповнює саме за рахунок продажу газу й нафти.
І нафтове ембарго - як політично-економічний інструмент - уже застосовували задля тиску на авторитарні режими. Зокрема, в Ірані та Венесуелі. До чого це призвело? Розповість Ольга Жидецька.
Ця довжелезна черга - автомобілісти Каракасу. Вони упродовж ночі чекають на можливість заправитися. Бензин є далеко не на всіх АЗС венесуельської столиці.
Ніколас Гузман, водій:
Ми знаємо небагато. Хіба, що склалася ситуація, коли палива в країні лишилося тільки на 20 днів. І щоби не опинитися взагалі без краплини бензину, краще вже я постою вночі у черзі.
У такій парадоксальній ситуації Венесуела, що має найбільші розвідані запаси нафти у світі, опинилася 2020 року. Призвело до цього нафтове ембарго, яке США запровадили після грубої фальсифікації президентських виборів у країні. У 2018 році вірний послідовник популіста Уго Чавеса Ніколас Мадуро завдяки адмінресурсу та жорстокому придушенню виступів опозиції вдруге усівся в крісло керманича країни.
Ані Чавес, ані Мадуро особливо не переймалися розвитком економіки. Натомість нещадно експлуатували природні запаси. Нафта становила 90% надходжень до бюджету держави. І коли ціни на світовому ринку впали, в країні виникла криза. Річна інфляція сягнула - увага! - 130 тисяч відсотків. Добили ж галузь санкції США проти венесуельського енергетичного сектору.
Майк Помпео, держсекретар США (2018-2021 рр.):
Час для дебатів минув, режим колишнього президента Ніколаса Мадуро нелегітимний. Його режим - моральний банкрут, економічно некомпетентний та наскрізь корумпований. Він антидемократичний до мозку кісток.
Вашингтон відмовився від венесуельської нафти, заборонив своїм банкам обслуговувати такі угоди для інших держав та заморозив інвестиції у паливний сектор країни.
Через це видобуток чорного золота у Венесуелі упав до мінімуму, скарбниця спорожніла, а народ збіднів. Дійшло до того, що Мадуро навіть протиковідні вакцини намагався виміняти на нафту.
Ніколас Мадуро, президент Венесуели:
Венесуела має танкери, у нас є клієнти, щоби купувати нафту. І ми спрямуємо частину свого виробництва, щоби гарантувати оплату вакцин, яких ми потребуємо. Нафта за вакцини!
Руку помочі країні, яка не те, що паливом себе й інших могла б забезпечити, а й стати лідером південноамериканського світу, простягнув такий самий підсанкційний Іран. Через океан з Близького Сходу до Венесуели попливли танкери з бензином.
Іранові ж взагалі до економічних обмежень не звикати. Країна живе під постійним санкційним пресом, відколи наприкінці вісімдесятих років минулого століття в ній перемогла Ісламська революція. Після низки терористичних актів та початку розробки власної ядерної програми - Захід перестав купувати нафту та відмовився від інвестицій у видобуток палива в Ірані.
У 2015 році Тегеран та низка міжнародних посередників домовилися про поступове зняття санкцій в обмін на ядерне роззброєння.
Рамін Рабіі, фахівець з інвестицій:
Я впевнений, якщо санкції будуть зняті, ми можемо очікувати 200%, 500% примноження грошей, які ми маємо.
Однак уже за три роки американський уряд Дональда Трампа звинуватив Іран у порушеннях, заявив про вихід з цієї угоди та максимально перекрив усі канали експорту іранських енергоносіїв. Це стало значним ударом для однієї з найбагатших на нафту країн світу - відтоді її економіка поринула у глибоку кризу. І нині її посилюють неврожай та здорожчання харчів через напад росії на Україну.
Мохаммад, житель Тегерана:
Ціни змінюються не просто щодня, вони змінюються за години. І як люди мають виживати в таких умовах?
Та попри все, західне ембарго поки не змусило керманичів Венесуели та Ірану переглянути свою політику. Натомість кожного разу нові санкції призводять до здорожчання нафти на світовому ринку. От і тепер на тлі обмеження закупівель з росії Сполучені Штати змушені шукати компроміс з колишніми опонентами. Зокрема Вашингтон уже домовився про послаблення економічного тиску на Каракас. Перемовини про оновлення колишньої ядерної угоди тривають і з Тегераном.