Росіяни продовжують вкривати вогнем Лисичанськ [ Редагувати ]

Росіяни продовжують вкривати вогнем Лисичанськ. Ворог не зраджує тактиці - знищує міста, які не може захопити. Та у поінвеченому населеному пункті досі залишаються люди, з ризиком для життя їх евакуюють поліцейські та рятувальники. Та, попри бомби і артилерійські обстріли, не всі мешканців готові виїжджати з рідного Лисичанська. Ексклюзивний репортаж з фронту - від нашого спеціального кореспондента Руслана Смещука.

Повз розбиті автівки броньована машина ДСНС заїжджає до Лисичанська. Рятувальники швидко вивантажують їжу та інший гуманітарний вантаж для жителів фронтового міста. Тут же, їм роздають технічну воду. Ось так - спочатку наповнюють бочку.

А потім всі її набирають. Не більше десяти літрів на людину. З початку травня в Лисичанську не працює жодна міська комунікація. Водогін, електрика, газ, зв'язок - нічого немає. І постійні обстріли. Тут же, вже черга з тих - хто хоче евакуюватися із міста. Всі їдуть в нікуди, аби далі від небезпеки.

Олексій, житель Лисичанська:

Долго вакуум какой-то. Ни информации, ни электричества, ничего. И рядом уже снаряды падают, как-то устаешь от этого всего. Мне сейчас все равно куда, мне главное выехать. Поспать нормально, умыться, переждать…что с городом будет не знаю…потом вернусь.

Їх проводжають ті, хто попри все вирішив залишитися. Надія - з таких. Жінка демонструє дивовижний оптимізм навіть посеред цього всього жаху.

Надія, жителька Лисичанська:

Я вспоминаю казку о мальчише-кибальчише, день простоять, ночь продержаться. О то как открываешь Телеграм, читаешь Гайдая, а он выезжайте, выезжайте. Я ему даже виршик написала. Нікуди я не поїду, не покину Гайдая, орків всіх повибиваєм, та і буду жити дома я.

Потім жінка зізнається - все через тварин. Не може їх кинути.

Надія, жителька Лисичанська:

У мене 8 котов, от 6 котят, кошка еще и дочкин кот, куда их бросать? Бабах. Если на улицу вышла - бижить собачка, и кота в зубах несе. Куда это?

Багато з цих людей вже навіть призвичаїлись до такого життя. І до постійних вибухів. Наскільки це взагалі можливо.

Починається завантаження бронекапсули. Найбільш небезпечна ділянка - в самому місті і на виїзді. Головне - якомога швидше її подолати.

За один раз рятувальники можуть вивезти декілька десятків людей.

Роман, рятувальник:

Провели эвакуацию в колличестве двадцати одного человека, из них четыре ребенка. Два инвалида, сейчас везем их в мисто Бахмут.

А ще більше десяти тисяч людей залишаються в самому Лисичанську. Але безпечного міста зараз на Донбасі - просто немає. Прилітає навіть по містах, які віддалені на десятки кілометрів від фронту.

Сергій Нестеров, криміналіст:

На території міста Добропілля стався вибух. А саме був здійснений обстріл крилатою ракетою в зв'язку з чим було пошкоджено велику площу місцевості, зруйновані були домоволодіння. Також, на жаль, загинули люди.

Ракетні удари, авіа- та артилерійські удари - кожного дня хоча б один із тилових міст Донеччини зазнає руйнувань. Майже кожного дня тут гинуть мирні люди. Ще більше залишаються без житла.

Я вообще разговариваю на русском языке…хочется сказать,меня никто не гнобил, мне никто не запрещал разговаривать на русском языке. Хочется сказать - от кого вы меня спасали блин?