Місто, яке не придатне більше для життя: катастрофа неймовірного масштабу у Маріуполі [ Редагувати ]

Місто, яке не придатне більше для життя. Маріуполь - без води, газу, світла і перпеспектив на тепло взимку. І це вже визнають самі окупанти. Бо побудувати комунікації з нуля в них немає ні ресурсів, ні сил. А отже, "покращення" ніякого не буде. Тож, людям доведеться або вмирати, або виїжджати. 

Геннадій Стамбула про катастрофу неймовірного масштабу - далі.

Колись це був великий спальний район на Лівому березі Маріуполя. Тепер тут ніхто не живе. Від росіян залишились одні руїни. 

Когда-то это был пятиэтажный дом. Поумирало сколько инвалидов, которые не могли выбраться. Здесь людей нет. Чернобыль наверное отдыхает... 

А в центрі Маріуполя, начебто життя налагоджується. Окупаційна влада звітує, що вже зносять зруйновані багатоповерхівки та будують нові. Гуманітарку привозять. І вперше за останні 4 місяці дали воду та увімкнули електрику.

Але це лише на перший погляд життя налагоджується. Насправді все це заради красивої картинки для російських ЗМІ. Якщо світло й дали, то ненадовго. У більшості будинків напруга не витримує. Люди все ще готують їжу на багатті.

А води немає і не буде найближчі місяці.

Здесь у нас небольшой мариупольский фонтанчик. Почти как голубые озера. 

Окупанти нарешті визнали: в більшості районів Маріуполя відновити водопостачання неможливо. Треба будувати нові комунікації. А на це потрібні роки. 

А от щоб отримати гуманітарну допомогу, треба йти через все місто, вистояти величезну чергу і не один день. Пенсіонерам зробити це практично неможливо. Доставки по районах уже давно немає.

А на вцілілих ринках продають усе що завгодно: від дитячих іграшок до електроніки та газових балонів. Серед всього цього краму - багато краденого. 

Те люди, которые торгуют ворованым, они начинают перья поднимать, кричать: не снимай меня, тварь. 

Але купити найнеобхідніше може не кожен. Люди, як і раніше, не мають роботи та грошей. А в магазинах - захмарні ціни. Особливо на товари першої необхідності. Ось подивіться. З приходом «руського міра» ціни зросли майже вчетверо. Приміром, засіб для миття посуду коштує понад сто гривень. Рис або шпроти - близько 90-та.

Алевтина Швецова, журналістка з Маріуполя:

Якщо ми порівняємо в інших містах так званої ДНР, а не в Донцьку, ані в найближчих містах росії таких цін на побутову хімію немає. Напевно це робиться для того, щоб максимально вивести, з маріупольців витащити гривню, щоб вони в подальшому розраховувалися рублями. 

Якщо місяць тому в Маріуполі більшість товарів продавали за гривні, то зараз - вже переважно за рублі. На обміні валюти роблять прибутковий нелегальний бізнес. Встановлено курс - півтора рубля за 1 українську гривню. Це непоганий навар! А ще окупаційна влада попередила: гривнею можна буде розраховуватися лише до 1 жовтня. Ось так Маріуполь поступово повертається у буремні 90-ті.