Паралімпієць з Миколаєва попри обстріли готується до чемпіонатів світового рівня [ Редагувати ]
Перемагати на престижних змаганнях, аби з високих п'єдесталів нагадувати про підступність росії та розв'язану нею війну в Україні. Паралімпієць із Миколаєва Олег Науменко попри щоденні обстріли рідного міста продовжує готуватися до чемпіонатів світового рівня. А ще - активно волонтерить, збираючи гроші для армії. Бо як ніхто знає - для перемоги лише одного бажання замало.
Про нескорених і непереможних українців - у сюжеті Марини Михайловської далі.
На цій мішені більш монотонна робота. Ти відпрацьовуєш, ти ставиш руку.
Аби не втратити техніку, треба вколоти шпагою мішень більш як тисячу разів за годину, каже Олег. Ці мішені заміняють йому зараз партнерів по фехтуванню. Двобої - неможливі, бо з Миколаєва, який ворог нещадно обстрілює мало не щодня, більшість спортсменів виїхали. Навіть із тренером Олег спілкується виключно телефоном.
Ты обязательно когда колешь, подушку горизонтальную клади на захлесты. - Да, захлесты.
Вся збірна України з фехтування на візках - через війну - зараз тренується у Німеччині. Олег у Миколаєві залишився один.
Олег Науменко, бронзовий призер 15-х Паралімпійських ігор:
Війна якось мене … чомусь смак до спорту виріс. Я зрозумів, що спорт - справа, яка допомагає мені в житті.
Тренується Олег у напівпідвальному приміщенні старенького клубу для інва-спортсменів "Вікторія".
Руслан Бузик, голова Миколаївського фізкультурно-оздоровчого клубу людей з інвалідністю "Вікторія":
Было обращение от "Виктории", приехали, зашили полностью. Поэтому в какой-то степени "Виктория" защищена. Тем более, здесь был сделан ремонт… Надеюсь, что прилетать сюда не будет. Но мы защищены насколько это возможно.
Місяць тому Олег здобув срібло на змаганнях у Польщі. А на наступній Паралімпіаді - мріє завоювати золото.
Олег Науменко, бронзовий призер 15-х Паралімпійських ігор:
Важливо зараз провідним спортсменам виїжджати на змагання, розповідати всьому світу, що ми є, ми сильні. Треба, щоб наш прапор майорів на п'єдесталах. Це наш імідж. Це наша сила.
Втім відвідувати змагання - дедалі складніше. Перш за все фінансово - на найважливіші поїздки Олег витрачає власні гроші. До того ж сама подорож для інваспортсмена - ще те випробування.
Олег Науменко, бронзовий призер 15-х Паралімпійських ігор:
У нас багато речей з собою. Це чохол, який важить понад 20 кг. Візок. Ми фехтуємо на окремих візках. Самому виїхати - це дуже важко.
Та попри війну і всі інші складнощі, в наших фехтувальників є великі шанси перемагати на найближчих світових змаганнях, переконаний головний тренер збірної. Адже боротися й перемагати - в українців у крові!
Геннадій Яновський, головний тренер збірної України з паралімпійського фехтування:
Придет на помощь наш украинский характер. Его и наши воины сейчас демонстрируют на передовой. Может подготовка оставляет желать лучшего, но учавствуя в соревнованиях ребята настолько включаются и настолько отчаянно сражаются.
У проміжках між ворожими обстрілами та тренуваннями Олег ще й встигає волонтерити. Разом із приятелями виробляють та розвозять важливе для військових обладнання. А після війни та спортивної кар'єри хлопець мріє побудувати реабілітаційний центр, де зможуть отримувати допомогу талановиті діти з інвалідністю.