На Одещині очікують нову хвилю переселенців через активні бойові дії [ Редагувати ]
На Одещині через активні бойові дії на фронті очікують нову хвилю переселенців. За завданням керівництва країни, для їх розміщення регіон має створити додаткові сорок дев'ять тисяч місць. Наразі з них готова лише третина.
Чи встигнуть з рештою? І де саме розселятимуть людей? Розкаже Андрій Анастасов.
Пані Наталя разом з чоловіком та онучкою до Одещини переїхали з Миколаєва. Оселилися у гуртожитку одного з університетів. Тепер збираються тут і зимувати - адже нещодавно дізналися: рідний будинок вщент зруйнований рашистськими снарядами. На серці - сум та невизначеність....
Та полностью там - одни стены стоят.
Наталія Самойленко, переселенка з Миколаєва:
Возвращаться, конечно, домой хочется, но дома нет. Нет его. Неопределенность - она давит на… не знаю… Очень тяжело нам.
У цьому студентському гуртожитку на півдні регіону - безплатно живуть півсотні переселенців. Втім, через очікування нової хвилі біженців - заклад терміново облаштовує додаткові приміщення. Старі кімнати перебудовують на житлові блоки, міняють вікна, двері та звозять меблі.
Бачите: це в нас тут розміщався паспортист, працював - але зараз ми так само робимо тут ремонт, поґрунтовані стіни, зроблена стеля.
Алла Анищенко, начальниця експлуатаційно-технічного відділу навчального закладу:
Максимально робимо житловий фонд для того, щоб люди розміщались, могли тут проживати.
Відремонтувати мають одразу кілька поверхів: це дасть змогу розмістити понад триста людей. Але у разі необхідності, каже ректор, готові віддати навіть навчальний корпус під потреби переселенців - та що не менш важливо - готові працювати з такими родинами.
Ярослав Кічук, ректор університету:
Ми організували два волонтерських центри по роботі з дітьми, де буде безпосередньо здійснюватися сприяння в навчальному процесі, і друге - це робота вже з дорослими щодо надання юридичних послуг: оформлення документів, оформлення необхідної фінансової допомоги.
Гроші на такі роботи шукають де тільки можна: це і власні ресурси закладу, і бюджет громади, і допомога волонтерів та благодійних фондів - та і просто пожертвування від місцевих жителів.
Марина Деной, начальниця відділу освіти, охорони здоров'я, культури, спорту РДА:
Наприклад, просто купити двері, просто купити фарбу, емульсію - ви розумієте - люди кажуть: чим допомогти? Списки! Кажуть, дайте нам список: що купити? І вони це дарують, тому що наші люди - вони особливі!
Кипить робота і в Сусідній громаді. Тут переселенців прихистили у сільському Палаці спорту: у кімнатах, де зазвичай мешкають учасники змагань. Зараз тут понад півсотні біженців. Також облаштовують нові приміщення. Готують котельні та електрообладнання - адже завдання: встигнути з ремонтами до першого жовтня.
Петро Дімов, директор Палацу спорту:
Мы идем в зиму, мы здравомыслящие люди, идем в зиму и нам надо обеспечить их бесперебойное проживание - то есть нам надо дать людям тепло. Потому что в каждой семье - это мать и дети, мать и дети, в основном.
Основна частина переселенців, кажуть у громаді, знаходять прихисток у приватних будниках. Причому, на відміну від міських жителів, тут - у селах - власники житла принципово не беруть гроші за проживання. І навіть - допомагають засадити городи.
Петро Хаджіков, перший заступник голови сільради:
Ну, даже и в голове не возникал вопрос, чтобы мы брали за проживание деньги - для нас это диковинка. Ну, если есть свободные места - чего бы им не предоставить! Это ж наши граждане Украины - такие же самые люди!
Згідно з державним планом: Одещина має додатково створити сорок дев'ять тисяч місць для переселенців. Майже всі будівлі, придатні для цього, потребують ремонтів. Тож громади сподіваються на допомогу від західних партнерів. Про це кажуть і самі переселенці. Михайло - інвалід з дитинства - до Одещини переїхав зі Слов'янська. Ще в чотирнадцятому отримав поранення осколком, та цьогоріч постраждав вдруге - контузія, коли поруч розірвався ворожий снаряд.
Євген Коновалов, переселенець зі Слов'янська:
Хотілось би попросити організації на кшталт ООН або інші, щоб вклали кошти для покращення цих будинків, щоб можна було окрім нас приймати ще інших людей.