Одна з київських майстерень виготовляє баггі для ЗСУ [ Редагувати ]

І знову баггі. Ми вже багато разів розповідали про те, як умільці переробляють легковики на всюдихідні автівки. Таких майстерень багато по всій країні. І стає більше, адже для фронту ці машини корисні і попит надвисокий. Михайло Манилюк розкаже про київську майтерню баггі.

Цей чотириколісний звір незабаром відправиться на фронт і допомагатиме нашим військовим, медикам та рятувальникам!

Юрій Євдокименко, автомеханік, волонтер:

Займаючись волонтерством і спілкуючись з військовими працівниками ДСНС. Вони нам донесли, що є необхідність високомобільного транспорту, для них ми почали розробку. Наразі це перший варіант. Такий прототип, на якому відпрацьовуємо всі технічні нюанси. Всі деталі, щоб воно їздило, не ламалось.

Легкий, маневрений, високопрохідний та майже непомітний. Тут, у цеху, автомеханіки планують створити щонайменше десять таких баггі. 

Коли ми допрацюємо підвіску вже остаточно, ми його адаптуємо для транспортування людей, щоб на баггі ставало дві ноші для евакуації поранених. Одне із перших його призначень - це установка кулемета на кришу, ззаду буде стояти кулемет, який виконуватиме бойове завдання. Також вогонь можна буде вести із кабіни. 

Бензиновий мотор, коробка передач, електропроводка, кермо... Більшість запчастин на цей автомобіль встановили з легковика. 

Гума позашляхова. Польська зборка, так би мовити. Каркас - це наша розробка, фото з інтернету, ми створили свій каркас. Підвіску ми взяли принципіально таку, як на великих американських баггі чи квадроциклах, ну і під себе її трішки адаптували. Згодом ми пошиємо тент на нього і чохол з водонепронекної тканини. 

А зараз давайте випробуємо, на що здатний цей чотириколісний! 

Потужності у баггі - більш ніж достатньо. Дивіться, як він гребе під собою землю! 

Михайло Манилюк, кореспондент:

Цей автомобіль здатен штовхати навіть бетонні блоки і легко долає шлях по грунтових дорогах та лісосмугах. Потужність мотора - дев'яносто кінських сил. Розганяється до ста кілометрів за годину. А отже - орки від наших захисників не утечуть. 

На розробку одного такого баггі, кажуть механіки, витрачають близько дев'яти тисяч доларів!

Юрій Євдокименко, автомеханік, волонтер:

Я в дитинстві цікавився радянськими мотоциклами, собі їх крутив, але так, щоб ось так глобально, то це вперше. Ми хочемо довести його до ідеалу і кожен раз, щось перероблюємо. Але треба, мабуть, зупинитися вже. 

Грошима на виробництво допомагають волонтери!

Павло Полторакін, волонтер:

Ми залучили дві волонтерські організації - це наші партнерські фонди. Представили їм концепцію баггі. Розповіли взагалі про ідею і відповідно вони допомогли нам зібрати і залучити кошти на виріб прототипу. Саме зараз ми займаємося тим, що активно спілкуємося з військовими, котрі безпосередньо знаходяться на фронті, виконують бойові задачі і хочемо якомога краще зрозуміти їх потребу, те, що їм треба. 

У майбутньому розробники планують встановити на баггі електромотор, аби зробити його ще тихішим!

В мене є друзі, які займаються виготовленням електробайків. Ми з ними спілкувалися вже на цю тему, щоб зробити на електротязі. Щоб хоча б він 100 км проїжджав - це буде дуже добре - безшумний і швидкий. 

З початку війни Збройні сили України вже отримали не один десяток баггі, які збирали волонтери в різних куточках країни. Завдяки таким саморобних всюдиходам наша перемога над російськими окупантами стає ще трохи ближчою!