Лідери Європи планують посилити охорону критичної інфраструктури у Союзі [ Редагувати ]

Стрес-тести та посилений захист критичної інфраструктури. Після вибухів у Балтійському морі лідери ЄС думають, як уберегтися від подібних диверсій. Які об'єкти захищатимуть у першу чергу? І чому всі готові допомагати Норвегії? Розкаже Тетяна Логунова.

Прага готується зустрічати лідерів Євросоюзу. Вже цієї п'ятниці вони зберуться у чеській столиці на неформальний саміт. Щоб обговорити війну в Україні, санкції проти росії та високі ціни на енергоносії. І ще одне питання, яке додалося до порядку денного буквально в останню хвилину, - безпеку європейських об'єктів критичної інфраструктури. Тобто, газопроводів, терміналів для приймання скрапленого газу, атомних та теплоелектростанцій.

Наскільки надійно критична інфраструктура Європи захищена від диверсій? Це питання стало вкрай актуальним тиждень тому. Після того, як у Балтійському морі вибухами пошкодило усі чотири нитки системи газогонів "Північний потік". Винних ще не знайшли, але в тому, що це була диверсія - сумнівів немає.

На момент вибухів - обидва "Північні потоки" не транспортували паливо. Перший - зупинила росія, щоб шантажувати Європу дефіцитом газу і холодною зимою. Другий - взагалі не працював ані дня - його збудували, але не запустили через напад росії на Україну. Тож диверсія не вплинула на енергопостачання в Європі. Але політики з різних країн ЄС одразу запитали себе - а раптом підірвуть інші, стратегічні об'єкти.

Метте Федеріксен, прем'єр Данії:

Ми до такого не звикли. Уявіть собі вашу реакцію, якби тиждень тому ви сказали собі, що перший та другий "Північні потоки" постраждають від вибухів. Ви б точно подумали "що?". А зараз це реальність. І тому ми маємо подбати про безпеку критичної інфраструктури.

Після диверсії у Балтійському морі Данія та Швеція вже посилили охорону своїх стратегічних об'єктів. Зробити те саме планує і Німеччина. Бо, як з'ясували німці, дотепер за безпеку критичної інфраструктури відповідала не держава, а … компанії-оператори.

Клаус Мюллер, керівник німецької агенції мереж:

В усій цій історії з диверсією є один позитивний момент - останнім часом ані Німеччина, ані Європа не отримували паливо цими газогонами. Тому ця подія ніяк не вплинула на ринок постачання. Але ми повинні вжити заходів безпеки. Є важливі газогони, термінали для приймання скрапленого газу, інша критична енергетична інфраструктура - все це треба захищати. І я за те, щоб заплатити за безпеку зараз, а не тоді, коли вже буде надто пізно.

Заходів безпеки вже вжили у Норвегії. Уряд країни відрядив на захист газових та нафтових вишок військових. Вони охоронятимуть офшорну інфраструктуру, а за об'єктами на суходолі наглядатиме поліція.

Йонас Гар Стьоре, прем'єр Норвегії:

Поки ми не маємо жодної інформації про загрози, спрямовані проти норвезьких об'єктів нафтогазової промисловості. Але ми вирішили посилити заходи безпеки. Свою допомогу нам запропонували Німеччина, Франція та Британія.

Безпека норвезьких вишок та трубопроводів - пріоритет для усього Європейського Союзу. Адже нині ця країна - ключовий постачальник газу до держав ЄС. І, у разі диверсій проти норвезьких об'єктів, регіон може залишитися без блакитного палива.