Запеклі бої під Соледаром не вщухають: ексклюзивний репортаж з передової [ Редагувати ]

Російський винищувач Су-35С збили сьогодні українські військові під Бахмутом, на Донеччині. Тим часом ворожа піхота на цьому напрямку намагається майже цілодобово штурмувати позиції Збройних сил України. Про ще одну гарячу точку - Соледар, який тримають українські сили оборони, розкаже наш воєнний кореспондент Стас Кухарчук.

Запеклі бої під Соледаром не вщухають - авіація та артилерія працюють тут цілодобово. Саме місто на навколишні села рашисти буквально рівняють із землею. Місцеві жителі в розпачі, адже куди і коли прилетить наступного разу - ніхто не знає…

- Проїдьте далі, подивіться на кожній вулиці, та в основному ноччю. - Вночі? - Ну послєдній раз було.

А проїхатись місцевими грунтовими дорогами - ще те завдання. Через постійні дощі - шляхи просто розкисли. На слизькій багнюці пан Віктор чимдуж намагається втримати кермо свого повнопривідного пікапа. Каже застрягти тут - це вірна смерть, адже росіяни накривають тут кожен метр. Розбиті села - цьому зайвий доказ.

Зараз просто нищать, просто нищать те село - тут нікого вже немає. Цілодобово, та й ми тоже не змовкаєм.

Хоча умови роботи нашої артилерії вкрай ускладнились. На позиціях теж суцільне болото.

Ось так, сковзаючись на багнюці, розрахунок старенької гаубиці Д-30 швидко намагається дістатись до гармати. Рашисти пішли в черговий штурм Соледару і в такі хвилини від спритності артилеристів залежить життя наших піхотинців.

Відпрацювавши, хлопці так само по багнюці біжать в укриття - для російської артилерії наші гармаші - ціль пріоритетна. Навідникові із позивним "Малий" трохи за двадцять, але за мірками нещадної війни - він вже досвідчений воїн. На передовій він з самого початку вторгнення, тому про свою пекельну роботу розповідає абсолютно спокійно.

Позивний "Малий", військовослужбовець ЗСУ:

Дають ціль, ми стріляємо, а вже потім дізнаємся - попали по цілі, скільки, до чого танк, колона - це все.

Військові не приховують - на цьому напрямку російська артилерія переважає за кількістю. Хоча геть не за якістю…Хлопцям важко не тільки через погодні умови, а й через брак снарядів - 122 міліметрові боєприпаси і досі справжній дефіцит. В боєкомплекті цієї гармати суцільний вінегрет - снаряди чеські, румунські і навіть німецькі.

Наприклад цей. Навіть не можу сказати, це німецький якийсь. 22-го року виробництва. Вінігрет, так, але дякувати Богові, що маємо хоч чимсь боронити нашу країну, хотя би так.

І боронять хлопці її справно. Попри перевагу у піхоті та артилерії за понад чотири місяці безперервних штурмів московитам на цьому напрямку так і не вдалось просунутись уперед.