Вимушені переселенці: скільки саме українців розкидано по світу? [ Редагувати ]

Сполучені Штати запропонували кандидатуру правозахисниці і юриста Емі Поуп на посаду гендиректора Міжнародної організації з міграції. Це найбільша у світі ООНівської структури організація, що допомагає тим, хто змушений був через війну і конфлікти залишати свої домівки.

І допомогу Україні місис Поуп вважає одним із пріоритетів для себе.

А яка зараз ситуація з українськими біженцями? Чим їм можуть допомогти штати, і світ? Дмитро Анопченко розпитав про це чиновницю, в планах якої і очолити, і реформувати Міжнародну організацію.

Скільки саме українців зараз через війну розкидані по світу - навіть Організація Об'єднаних Націй не має точних цифр. Існує, звісно ж, статистика Управління у справах біженців. Майже вісім мільйонів (!) українців зареєстровані у Європі, майже п'ять мільйонів попросили тимчасовий захисний статус у країнах ЄС… В ООН нарахували півтора мільйона наших співвітчизників, які оселилися у Польщі. На другому місці Чехія (майже півмільйона людей). На третьому, майже порівну, у Румунії та Словаччині, там десь по сто тисяч українських біженців. Але самі чиновники визнають - ці цифри неповні, і не точні. А насправді тих, кого війна вигнала зі своїх міст та селищ - набагато більше. І тут вже не обійтися допомогою самих лише держав-сусідів України! Старі заходи через такий масштаб проблеми вже неефективні, потрібні нові підходи!

Емі Поуп, кандидат на посаду гендиректора Міжнародної організації з міграції від США:

Ситуація в Україні фактично показала всі ті уроки, які має винести міграційна система в цілому. І це починається з бізнесу. Коли такий сервіс бронювання квартир як "Еір-бі-ен-бі" сам звернувся і сказав: чи можемо ми забезпечити житлом людей, які були переміщені через війну?

Коли інші організації, що надають товари та послуги, відкрили свої обійми для мігрантів - це, на мій погляд, говорить про те, що у нас є справжня сила, коли ми працюємо із громадами та пропонуємо комплексні рішення для міграційних криз. Люди відчувають відкритість, коли вони розуміють, що саме для них роблять; коли історії - персональні, коли є відчуття підтримки спільноти. І ця підтримка - підкреслюється, надає сили. І особливість України якраз полягає в тому, що у вашому випадку люди дійсно розуміють "людське обличчя" міграції. Вони дуже привітно ставляться до мігрантів з України.

І я думаю, що це важливий урок і для Міжнародної організації з міграції, і для інших міжнародних організацій! Важливо розповідати людську історію, важливо говорити про міста і країни, які розкрили свої обійми мігрантам; важливо продемонструвати, як бізнес може сам запропонувати рішення. І для мене це те, що треба застосовувати у глобальному масштабі.

"Організацію із людським обличчям", де не було б бюрократизму, прагне побудувати жінка, яка все життя займається захистом прав людини. Вона була радницею президента Байдена з питань мігрантів і без перебільшення багато в чому сприяла, щоб за нової адміністрації змінилася політика часів Трампа, коли Америка закривала двері для тих, хто шукав притулку. Навіть працюючи в Сенаті та американському Мін'юсті, Емі не ставала бюрократом - навпаки, адвокатувала і захищала.

Емі Поуп, кандидат на посаду гендиректора Міжнародної організації з міграції від США:

Я питаннями міграції все життя займаюсь. Починала як прокурор із цивільних прав - тут, у Міністерстві юстиції США, розслідуючи справи про торгівлю людьми. Коли працювала у Конгресі США - писала законодавство про захист дітей, жертв торгівлі людьми; управлінням кордонами. У Білому домі - за часів Обами, а потім зі Байденом - займалась переселенням біженців, щоб переконатись, що система працює краще і ефективніше.

Тепер Штати бачать Емі як нову голову Міжнародної організації з міграції - і активно пропонують її кандидатуру. І якщо місс Поуп переможе (а вона надзвичайно популярна кандидатка, яку багато хто у світі теж підтримує), то ми матимемо на чолі МОМ людину, яка, як з'ясувалося з розмови зі мною, дуже добре розуміється на Україні та для якої ситуація в нашій державі - справа, яку вона сприймає особисто.

Емі Поуп, кандидат на посаду гендиректора Міжнародної організації з міграції від США:

Ситуація в Україні потребуватиме постійної підтримки з боку багатьох країн, і не лише європейських. І знову ж таки, це країна, де я бачу насправді важливі приклади того, як інші держави запропонували шляхи, щоб прийняти українців під час війни. І заходи, які вони використовували - були інноваційними.

Вони працювали разом; вони шукали спільні рішення! І тут я бачу шлях, яким ми можемо скористатися, - чи для вирішення затяжної кризи в Україні, чи то для ситуацій, що відбуватимуться по всьому світу. Це місце, де МОМ дійсно може бути ефективною - незалежно від того, чи це криза, яка триває багато років, чи така, що зароджується. Гарантуючи, що ми працюємо на місцях; гарантуючи, що ми залучаємося на всіх рівнях; гарантуючи, що наша робота виконується рука об руку з урядами, які ми підтримуємо, і гарантуючи, що ми залучаємо приватний сектор, щоб доповнити та збільшити підтримку людям.