Екзотичні тварини з Демидова ризикують не пережити зиму [ Редагувати ]

На термометрах - мінусова температура, і у зоопарку, що в селі Демидів на Київщині, - тварини ризикують не пережити цю зиму через постійні удари росіян по енергооб'єктах. Бо екзотичні звірі не звикли до морозів. Для них - небезпечні навіть кілька годин холоду. Ніна Коломієць дізнавалася, як переживають морози теплолюбні лами та жирафи, тигри та верблюди.

О, лама! Таисия, рассказывай, откуда ты? - Я с Мариуполя.

Таїсія, відвідувачка зоопарку:

Мы встретили жирафов, носорогов, вот там верблюда.

Верблюди, вовки, жеребці - прогулюються засніженими вольєрами. Сусідні - стоять порожні.

Ніна Коломієць, кореспондентка:

Зоопарк у селі Демидів нині - наче величезний пункт незламності для сотень хвостатих і копитних. Більшість його мешканців - родом із теплих країн, а тому морози для них - це смертельно небезпечний виклик.

Екзотичних жителів на зимівлю - перевели до спеціально облаштованих приміщень.

Вкусно? Николай Степанович, красивый большой жираф, так?

З цим поважним велетнем і його сусідами ми познайомилися торік у травні.

Тоді мешканці й працівники зоопарку саме оговтувалися від непроханого візиту російських солдатів. Окупанти розгромили тут адмінбудівлю, а неподалік облаштували свої позиції. Тварин місяць тероризували вибухами, голодом і холодом - зоопарк було повністю відрізано від цивілізації.

Дар'я Бурик, заступник керівника відділу хижих тварин зоопарку:

Було дуже холодно. У нас багато теплолюбивих тварин, було багато проблем саме з цим. Але на додаток у нас ще не було ні електроенергії, ні тепла, ні газу. У нас було дизпальне, ми його дуже сильно економили, вмикали генератор на декілька годин вранці і ввечері, щоб за цей час набрати води, щось приготувати для тварин, для себе.

Ніна Коломієць, кореспондентка:

Цим смугастикам - скоро буде пів року. Те, що вони з'явилися на світ - тут вважають справжнім дивом. Їхня мама-тигриця завагітніла за лічені дні до повномасштабного вторгнення і виношувала маленьких у постійному стресі, під звуки обстрілів.

Деяких тварин тоді врятувати не вдалося - від холоду й виснаження померла мавпочка-тамаринка. Стресу від постійних обстрілів не пережила й смугаста гієна. Десять місяців потому росіяни знову змушують цих красенів страждати. Через ворожі атаки у зоопарку знову, часом по кілька діб, немає електроенергії.

Михайло Пінчук, засновник зоопарку:

Если на улице будет -15 или даже -10 и внезапно зоопарк будет обесточен - вопрос того, через сколько заболеют животные, будет сводиться к часам.

Аби уникнути трагедій, одразу після деокупації - тут стали облаштовувати автономне живлення вольєрів.

Микола Пасічник, завідувач господарством зоопарку:

За літній період ми за рахунок того, що тварин обділили частиною вольєру, обладнали пелетну котельню - як альтернатива і додаткове джерело підігріву. Зараз ми находимся на опаленні на пелетному котлові. Таким чином обігріваємо приміщення мавпятника. Трошки проще, чим з газом, але требує більше уваги.

Частину вольєрів - живить величезний генератор.

Михайло Пінчук, засновник зоопарку:

Сердце нашего зоопарка. Он кушает так много, что его приходится запускать крайне редко. Приблизительно 40 литров в час, это очень много. Практически канистру он съедает за 20 минут. Нам очень повезло, что он у нас остался, хотя точно русские знали, что он тут был, потому что когда его заводишь, грохот невероятный. И дроны все время летали, выясняли, что грохочет. Но не тронули, слава Богу. Иначе бы просто замерзли.

Деякі тварини стали пристосовуватися до тривалих вимкнень світла. Леви - можуть цілу добу спати. А для когось це неабиякий стрес. У мавп - повністю збивається розпорядок дня.

Михайло Пінчук, засновник зоопарку:

Наши Йося с Магдой, как самые привередливые, индивидуальные наши друзья реагируют на блекауты по-своему. Они привыкли, что их, когда укладываешь спать, свет обязательно должен быть. Если свет отключается в большой комнате, в их понимании - это что-то происходит не так, надо возмущаться, надо шум подымать и всякое такое. И вот пришлось им в индивидуальном порядке от маленького генератора провести еще дополнительно свет в эти два вольера.

А домівку жирафів - доводиться додатково опалювати.

Михайло Пінчук, засновник зоопарку:

Для него самое главное, чтобы был теплый пол, чтобы он не простудился от цемента. Но это то же самое у носорога, у льва. У кого угодно. Поэтому греть пол - это первое. И второе - это из-за высоты потолков мы идем на хитрости. В частности здесь, когда мы не можем топить газовой турбиной - мы купили пушки. Мы их запускаем, когда температура в зале опускается ниже 15 градусов.

Михайло Пінчук, засновник зоопарку:

Мы к этому выводу пришли уже в дни оккупации. Мы знаем, что за теплом надо следить, оно гораздо важнее, чем даже пропитание. Казалось бы, должно быть наоборот, но зимой мы поняли, что это - в первую очередь. Пополняем запасы дизеля, следим, что у нас есть газ под рукой. Холодом можно убить животное быстрее, чем голодом.

Нині, коли після тривалого потепління надворі знову мінусова температура, у зоопарку роблять усе можливе, щоб зігріти звірів. І намагаються мінімізувати вплив підступних атак ворога, до яких навряд чи можуть звикнути і тварини, і люди.