Переїхала до Черкас і працює у місцевому театрі: історія акторки з Маріуполя [ Редагувати ]

А далі - історія акторки Маріупольського театру Анни Німайєр. Жінка переїхала до Черкас і нині працює там у місцевому театрі. Що пережила і про що мріє найбільше - дивіться далі.

Таким вона завжди і пам'ятатиме рідний маріупольський театр. У телефоні і досі чимало світлин з вистав. Жінка з болем згадує як на фотографії реагували рашисти під час допиту.

Анна Німайєр, переселенка з Маріуполя:

Вони сміялись, бачили світлини з театру, вистав, такі – "а, актріса погорєлого тєатра. Етого тєатра большє нєт". Івсім так було весело, я тоді не вірила, кажу: ні ні ні, такого не може бути, там камʼяна будівля, з білого каменю, його неможливо зруйнувати і взагалі навіщо руйнувати театр? 

Не одразу змогла повірити Анна і у повномасштабне вторгнення. Здавалося, що найстрашніше Маріуполь вже пережив у 2014 році.

Анна Німайєр, переселенка з Маріуполя:

Через місто летіли гради постійно, обстріли, коли ми працювали в театрі. Дуже багато буо військових в місті, тому я не вірила, шо може таке трапитись, я вірила, шо зараз ЗСУ, зараз "Азов", все буде добре, в 14-му році не дозволили ж такому трапитись.

Весь масштаб біди жінка зрозуміла, коли спочатку довелося ховатись у підвалі, а потім росіяни змусили полишити власну домівку, бо облаштовували там вогневі позиції. З Маріуполя Анна виїхала 26 березня, спершу - у передмістя. Потім через росію і країни Балтії нарешті знову змогла потрапити в Україну. Лише тут, каже, бачить своє майбутнє.

Анна Німайєр, переселенка з Маріуполя:

Я памʼятаю як в 14-му році, коли через наш театр летіли гради, ми все одно працювали, глядачів було мало в глядацькій заі , але вони виходили до нас на сцену без квітів, просто вклонялись і казали: дякуємо, що ви працюєте. Я кажу - ні, я вірю, шо театр буде працювати і я знайду свій театр.

Так Анна і потрапила на проби у черкаський театр. Кандидатів було чимало, але талант маріупольскої акторки вразив колектив.

Станіслав Садаклієв, головний режисер:

Універсальна і пластична, і вокальні дані є, і драматичні здібності, своєю енергією акторською вона якось так нас вразила, зачепила і ми вирішили так.

Разом із котом Анна оселилась у кімнаті, яку надав театр, і вже готується до участі у виставі.

Денис Переверзєв, актор:

Така вона, знаєте, як кажуть, є тепла душа, от Аня, от Аня у нас тепла душа. Я радію, шо в колективі у нас зʼявляються, як то кажуть, гаряча молода кров, які одразу можуть працювати з матеріалом. 

Анна, яка 10 років виходила на сцену у Маріуполі, так само щиро робить це у Черкасах. І вірить - зіграє у виставі з нагоди перемоги України. 

Анна Німайєр, переселенка з Маріуполя:

Я не знаю, шо буде далі, але я знаю, шо в цьому році буде наша перемога, я кажу постійно батькам, всім хто питаєвірю я в перемогу, чи ні - вірю. Я знаю, шо свої 35 років я буду святкувати влітку в Донецьку.