Добровольці білоруського полку імені Кастуся Калиновського воюють у найгарячіших точках фронту: подробиці [ Редагувати ]
Про підтримку від громадян держави, яка є ворожою Україні. Добровольці білоруського полку імені Кастуся Калиновського воюють пліч-о-пліч з нашими бійцями у найгарячіших точках фронту: тримають оборону Бахмута, бʼють окупантів на Запоріжжі. Що мотивує їх ризикувати життям у чужій, здавалося б, країні і чому вони так небайдужі до свободи українців? В матеріалі Ольги Жидецької.
Вони у найгарячіших точках від самого початку російсько-української війни. Ще у 2014-му білоруські добровольці стали під український прапор боронити нашу землю від загарбників. Піски, Авдіївка, Волноваха, а потім Буча і тепер Бахмут. Рік тому розрізнені білоруські батальйони об'єдналися і, поповнені новими бійцями, утворили полк імені Кастуся Калиновського. Нині це один із найбільших підрозділів в Україні сфоомований з іноземців.
Позивний "Марк", боєць полку ім. Кастуся Калиновського:
У мене була своя велика станція з ремонту автомобілів, плюс я займався металообробкою. А коли почалася війна, друга її стадія, ми беремо початок у 2014-му, я зрозумів, що я зобовʼязаний брати участь у цьому конфлікті на боці людей, які захищаються від російської агресії.
Чисельності полку не розголошують, однак не приховують - з двох сотень бійців на початку - на сьогодні їх побільшало в рази. У складі підрозділу є й українці та литовці, однак білорусів усе таки найбільше.
Позивний "Марк", боєць полку ім. Кастуся Калиновського:
Я вважаю, що ця війна не так між росією й Україною, я вважаю, що це війна демократії і диктатури. Це найголовніше. І я свою сторону вибрав.
Основний кістяк полку - білоруські активісти, що не погодилися з узурпацією влади лукашенком у 2020-му і мусили покинути батькіщину. Через репресії багато хто виїхав до України, хтось - на Захід і з початком повномасштабної війни долучився до побратимів. Бійці кажуть - нинішній режим у Білорусі не лишає шансу країні на нормальне життя.
Позивний "Салам", боєць полку ім. Кастуся Калиновського:
Це і жахливий репресивний апарат, який гвалтує, бʼє і ламає долі людям. Це і система, що придушує волю людини, не дає людині приймати рішення та й в принципі робить усе, щоби людина не думала.
Бійці полку виконують різні завдання - і розвідка, і артилерія, і сапери, і піхота. Усі добровольці проходять навчання на тренувальних полігонах підрозділу за НАТівськими стандартами. Одна з баз полку розташована в Києві.
Позивний "Август", солдат полку ім. Кастуся Калиновського:
Тільки десь раз на місяць на тиждень-два приїжджаємо на відпочинок, а так ось 90 відсотків часу ми перебуваємо на фронті.
Денис Прохоров, командир полку ім. Кастуся Калиновського:
Нас уже в принципі досить добре знають - білорусів полк Калиновського. І командир батальйону, коли приїздить на сектор з командиром нашої частини, тому що ми в частині ГУР Міноборони - розвідка, завʼязує контакти, ходить знайомиться по цих позиціях, ось білоруси, вони будуть разом з вами воювати, де їм можна стати, що їм можна робити?
На київській базі є імпровізований медіацентр, де записують відеозвіти для соцмереж. Та агітматеріали - це важлива складова роботи полку.
Денис Прохоров, командир полку ім. Кастуся Калиновського:
Тут у нас висять два прапори. Це біло-червоно-білий - справжній історичний прапор республіки Білорусь. З гербом погоня, який також є єдиним історично правильним гербом.
Незалежність Білорусі і звільнення від окупаційного режиму в полку Калиновського називають своїм головним завданням. І перемогу України розглядають як важливу сходинку на цьому шляху. Росію вважають спільним ворогом і загарбником. І впевнені - її поразка покладе кінець імперським амбіціям москви та маріонеточній диктатурі у Мінську.
Позивний "Марк", боєць полку ім. Кастуся Калиновського:
Ми всі прекрасно розуміємо, що ця війна - це тільки половина. Нас ще чекає наша війна. Зараз ми допомагаємо своїм братам, допомагаємо своїм друзям, своїм сусідам. Я дуже люблю Україну, але я люблю сюди приїжджати відпочити. Я хочу жити в своїй країні, і я хочу відвоювати свою країну.
За час війни бійці полку відзначилися у багатьох операціях та отримали нагороди. Однак на батьківщині - для режиму лукашенка - вони екстремісти і злочинці. І це ще більше мотивує білоруську військову еліту.
Позивний "Марк", боєць полку ім. Кастуся Калиновського:
Те, що тут і зараз - ми вчимося, ми злагоджуємося, ми стаємо таким братством, побратимами. Але при цьому наша війна на нас ще чекає.
Щоби наблизити цей час, бійці полку Калиновського сповнені рішучості воювати, скільки задобиться. Єдине, що плавить навіть цих загартованих боями чоловіків, що нині тримають український Бахмут, думки про долю власної батьківщини.
Позивний "Салам", боєць полку ім. Кастуся Калиновського:
Для мене повернення додому - це головна моя мета. Я мрію повернутися у своє місто і пройтися його вулицями.