Безпекові гарантії у світі: яка модель підходить Україні [ Редагувати ]

Не НАТО єдиним. Північноатлантичний альянс, звісно, найкраща гарантія безпеки для України.

Та є у світі країни, які не є членами блоку, але мають союзників, зобов'язання і, головне, постачальників озброєння. Японія, Південна Корея і, звісно, Ізраїль. Тож, яка "безпекова модель" підходить Україні? І чи можна говорити про "ізраїльський сценарій" для України? Наша міжнародна оглядачка, Світлана Чернецька, проаналізувала безпекові гарантії країн.

В історії немає випадків, коли НАТО як структура надавав гарантії безпеки третім країнам. Тож і цього разу очікувати їх не варто. Натомість окремі члени Альянсу мають власні безпекові відносини із багатьма іншими країнами. Найяскравіше це видно на прикладі Сполучених Штатів.

В контексті української безпеки найчастіше згадується "ізраїльська модель". Вона називається "якісна військова перевага". Згідно з нею, США зобов'язуються надавати багатомільярдні постачання американської зброї та передових технологій, але у разі нападу - військо висилати не буде. Тобто це не стільки гарантії безпеки, скільки зміцнення обороноздатності. Хоча Ізраїль та Україну важко порівнювати хоча б тому, що Тель-Авів, на відміну від Києва, має ядерний потенціал.

Крістофер Так, експерт зі стратегічних наук, лектор у Королівському коледжі Лондона:

Ізраїльські вороги не мають таких самих військових можливостей та технологічних індустріальних баз, які має росія. Отже, зберігати якісну військову перевагу над росією буде значно важчим завданням, ніж стоїть перед Ізраїлем. Ну і це рішення лише в одній площині, бо фокус на захисті України від певної військової загрози з росії, але ж ми знаємо багато про російську гібридну війну, існує ціла низка шляхів, якими росія може дестабілізувати Україну, і в цьому "ізраїльська система" не допоможе.

Тим паче миру ізраїльська модель так і не принесла. Тобто не стала ефективним стримуванням для ворога, а саме цього насамперед хоче Київ.

Окремі безпекові домовленості у США з Південною Кореєю. Вони історично обумовлені.

Ніл Мелвін, директор відділу досліджень міжнародної безпеки RUSI:

США вже мають велику кількість військ в Кореї, готових до бою. Бо США та інші країни воювали в корейській війні проти Китаю та сил північного В'єтнаму. Отже, вони залишилися всередині Кореї після війни. А оскільки Північна Корея розвинула ядерні можливості, то США поширила своє ядерне покриття на Південну Корею, щоби захистити її, а також щоби Південна Корея не розвивала власні ядерні можливості.

На відміну від Південної Кореї, США не має військових баз в Україні й відкривати не збирається, тож ця модель - не підходить.

Схожа ситуація у випадку з Японією. Американські війська залишилися на її території після закінчення Другої світової. Щоб Японія не стала великою військовою силою - Вашингтон надав Токіо гарантії безпеки. Зараз країна - найглибше інтегрований союзник США поза НАТО. І Києву просто не наздогнати японську модель.

Крістофер Так, експерт зі стратегічних наук, лектор у Королівському коледжі Лондона:

З точки зору США я не бачу ентузіазму надавати ще одній країні такі ж гарантії, як Кореї чи Японії. Там політично зобов'язуючі угоди щодо захисту, США має там військові бази, вони зобов'язуються надати їм захист у випадку атаки. Гарантії безпеки іще одній країні - для США це питання розподілу навантаження. Вони вважають, що вже витрачають більше, ніж достатньо на захист Європи чи інших країн.

Інший приклад - Фінляндія та Швеція. Країни довго залишалися нейтральними, але зберігали близьку співпрацю з НАТО. Їхні армії повністю відповідали стандартам Альянсу, вони проводили спільні навчання. Та водночас не йшлося про жодні гарантії безпеки. Та коли над країнами зависла загроза росії - рішення для них було очевидне - членство в НАТО.

Ніл Мелвін, директор відділу досліджень міжнародної безпеки RUSI:

У них було посилене безпекове партнерство. І його визнали недостатнім перед російською загрозою, коли почалася війна. Тому вони вирішили подати заявки на членство в НАТО. А поки Швеція не стала членом, інші країни запропонували їй гарантії безпеки до вступу, і саме такою зараз буде модель для України, щоби забезпечити те, що Україна може себе захистити з ціллю, що членство в НАТО настане в правильний момент.

Найімовірніше, це буде багатосторонній договір між Україною з одного боку та багатьма членами НАТО з іншого, зокрема Великою Британією, Німеччиною, Францією та східними сусідами. З уточненням, що ці гарантії безпеки не замінюють членство в НАТО.

Руперт Джоунз, генерал-майор армії Великої Британії у відставці:

Реальність полягає в тому, що єдиний шлях отримати повноцінні гарантії безпеки - це членство в НАТО. До того моменту, так, можуть бути якісь безпекові зобов'язання, і це те, що Захід вже надає Україні протягом останнього року. Але лише НАТО надає гарантію, що атака на одного члена вважається атакою на всіх.