На Івано-Франківщині архіви переводять документи в електронний формат [ Редагувати ]
Диджиталізація дісталася українських сховищ з документами. Державні архіви в регіонах нині активно оцифровують свої фонди. Серед причин, які спонукали розпочати цей процес, загроза знищення окупантами цінних архівів. Чи всю інформацію планують перевести в цифрову форму? Яку насамперед? Та скільки на це все потрібно часу? - дізнавалася Жанна Дутчак.
Жанна Дутчак, кореспондентка:
Це сховище Державного архіву Івано-Франківщини. Тут зберігається близько мільйона різних документів - від церковних метричних книг до друкованих часописів. Найдавніший документ - ось ця рукописна книга молитовник… На ній зазначена дата - 1431 рік.
Це у нас найдавніше сховище, тут зберігаються документи австрійського та польського часу, а в цьому залі у нас зберігаються документи часів німецької окупації, а також радянських часів - тут є карточки вивезених людей остарбайтерів на примусові роботи до Німеччини.
Поруч - ряди полиць із документами засуджених радянською владою за діяльність ОУН-УПА. Це понад тринадцять тисяч особових справ.
Ось це є кримінальна справа Донецького Мечислава, тут зберігаються всі його допити за участь в антирадянській діяльності. Для істориків - це просто скарб у написанні книг, статей про діяльність УПА, а також Організації українських націоналістів.
Та цей скарб цілком можуть знищити російські окупанти, побоюються працівники архіву. Нещодавній випадок із музеєм Шухевича на Львівщині, в який влучив ворожий дрон - цьому яскраве підтвердження. От архівісти й вирішили діяти на випередження - з лютого вони активно переводять документи в електронний формат.
Андрій Сміжак, в.о. директора державного архіву Івано-Франківської області:
Ми в нашому архіві створюємо страховий фонд. Архів зберігає дуже велику кількість документів і періодики, яка є в одному вигляді, тобто одна газета на одну область, і дуже рідкісна, колекційна.
На Івано-Франківщині нинішній рік проголошений роком 110-ї річниці легіону Українських січових стрільців, кажуть фахівці архівної справи. Тож першими в роботу взяли друковану періодику тих часів.
Процес оцифрування - доволі копіткий, пояснюють архіваріуси. Спочатку всі документ зі сховища потрапляють в "золоті руки архіву" - так неформально вони називають між собою працівників відділу реставрації.
Світлана Ільчук, завідувач сектору реставрації документів Івано-Франківського обласного державного архіву:
Перед нами газета "Покутський вісник", 1919 року, ми готуємо її до сканування, для цього нам потрібно її розшити, посередині розпорюємо нитки.
Далі за справу беруться фахівці, які власне роблять з архівного документа високоякісну цифрову копію.
Тарас Галян, працівник Івано-Франківського обласного державного архіву:
Оцифрування ми здійснюємо за допомогою безконтактного сканера, тому що він дає можливість зробити якісно і швидко, він не пошкоджує сторінки в самій періодиці.
Андрій Сміжак, в.о. директора державного архіву Івано-Франківської області:
Після того, як ми зробили копії цієї справи, ми її зберігаємо на жорстких дисках, зберігається вона в сейфі, і в разі того, якби війна зайшла на нашу область, і ця газета була б втрачена, ми можемо його відновити в тому самому вигляді.
Всі оцифровані документи архівісти викладають на свій сайт. Кажуть: подивитись їх може кожен охочий безкоштовно. Й оцифровані папери цікавлять дедалі більше людей. Якщо раніше на вебсторінку - за місяць заходило до трьох сотень відвідувачів. То зараз їх вже кілька тисяч.
Микола Дрогомирецький, працівник Івано-Франківського обласного державного архіву:
Це є надзвичайно важлива справа, навіть в мирний час папери зберігаються не вічно.
Паралельно з періодикою оцифровують нині й папери, що мають історичну цінність. Вони на сайті у розділі "Особливо цінні E-документи". Першою там з'явилась особова справа Степана Бандери - в'язня Станіславської в'язниці.
Андрій Сміжак, в.о. директора державного архіву Івано-Франківської області:
Справа заведена 21 грудня 1928 року. Тобто за цією справою Степан Бандера був засуджений вперше. Тут у листуванні пише, що він проводив антипольську агітацію. У справі збережений відбиток пальця Степана Бандери, ось бачимо, як він виглядає.
Архіваріуси до кінця року планують оцифрувати та викласти в загальний доступ не менше двохсот таких особливо цінних документів. А також всю періодику з тисяча вісімсот шістдесят першого до тисяча дев'ятсот сорок четвертого року.
