На Харківщині волонтери цілодобово рятують тварин з-під обстрілів [ Редагувати ]
Сотні загублених та покинутих тварин у зоні бойових дій. І сотні людей, які хочуть їм допомогти. Найскладніша ситуація на Харківщині - там зооволонтери цілодобово рятують тварин з-під обстрілів. Десятки добровольців приїздять забрати собак та котів на безпечнішу територію.
Наша знімальна група познайомилась з евакуйованими тваринами та їхніми рятівниками у Черкасах.
Історія кожної із цих тварин сповнена болю та жаху. Хтось загубився під час евакуації, у когось господарі загинули під обстрілами, декого просто зрадили власники, коли залишили на загибель у покинутих будинках. І зооволонтери для них - єдиний шанс на виживання.
Жанна саме повернулась із Харківщини. Там кілька днів волонтерила - допомагала відловлювати та перевозити тварин із прифронтових сіл. Найскладніше, згадує, було віднайти переляканих собак.
Жанна Тарасенко, зооволонтерка:
Коти навряд будуть десь замкнені, вони можуть самостійно врятуватись, добігти до найближчого села, а в собак такої змоги, на жаль, немає, важкість у тому, що не всі тварини привертають увагу, якось гавкають, подають знак, є такі, що забиваються в кутки, і коли йде обстріл чи напружена ситуація не завжди є можливість в кожен куточок зазирнути й знайти.
Із собою до Черкас дівчина привезла майже пів сотні тварин. 26 котиків із них тимчасово на перетримку взяла одна із черкаських ветклінік.
Лариса Бондаренко, власниця ветеринарної клініки:
Навіть не було жодного сумніву щодо можливості допомогти, кожен робить на цій війні, що може - ми можемо лікувати, перетримати, допомогти їм максимально, і ми це робимо.
Тут усіх тварин оглянуть та за необхідності полікують. Попри пережите котики виявились лагідними та усі маніпуляції лікарів терпіли мужньо.
Проблема переповнених притулків та вуличних тварин є у кожному з українських регіонів, каже керівниця черкаської зоозахисної організації Валентина Калініна. Проте відмовити у допомозі харківським чотирилапим черкаські зоозахисники не змогли. Вони взяли усіх привезених тварин під свою опіку.
Валентина Калініна, керівниця черкаської зоозахисної організації:
Тварин, як і дітей чужих, не буває. Це біда, і вона наша загальна, ми не можемо так, що це їхнє, а то наше. Ми повинні всі один одному допомагати, на то ми й люди.
На емоційні пости зоозахисників про допомогу в соцмережах відгукнулись десятки людей. П'ятьох собак одразу забрали в домівку. В хороші руки за перші дві доби вдалось прилаштувати й третину котиків. Приходять люди й щоб взяти хвостаня хоча б на тимчасову перетримку.
Марія Кучеренко, жителька міста Черкаси:
Хочеться їм всім допомогти, а якщо вони ще й зони бойових дій, то звичайно хочеться врятувати хоч одне життя, уже подвиг, уже знаєш, що добра справа зроблена, і у нього є шанс на щасливе майбутнє, тому звичайно було прийняте рішення взяти й не сумніватись.
Така згуртованість українців навколо спільної біди як і гуманне ставлення до тварин вкотре демонструє нашу відмінність від росіян, кажуть волонтери. І сподіваються, що для кожного з евакуйованих хвостанів знайдеться своя любляча родина.
