Ми хочемо конкретних кроків, які зблизять Україну з Альянсом: Стефанчук про очікування від саміту НАТО [ Редагувати ]

Наш запит залишається один. Ми хочемо конкретних кроків, які зблизять Україну з Альянсом. Ми хочемо, щоб вони оцінювалися нашими партнерами, як і наші намагання, які ми робимо. Про це голова Верховної Ради Руслан Стефанчук розповів у ексклюзивному інтервʼю нашому кореспонденту. 

Пан Руслан, по-перше, ми з вами говоримо, і в ефір це все виходить у вівторок, день, коли відбувається засідання парламентської асамблеї НАТО, зустріч спікерів країн НАТО. І до мого сорому, і до сорому, я думаю, багатьох країнських журналістів, про саміт НАТО ми чули, про зустріч, ми чули, бачили програми, цікавилися. Про зустріч голів парламентів чули набагато менше. А що це взагалі буде? Які головні пріоритети для вас?

Ну, по-перше, дуже дякую за це питання, тому що справді мені видається, що питанням парламентської співпраці на рівні НАТО, на рівні багатьох інших міжнародних організацій, видається не так багато уваги. Саме тут ми зібралися для того, щоб обговорити, що парламенти країн НАТО, як законодавчі органи, як органи парламентського контролю, можуть зробити для того, щоб укріпити альянс, для того, щоб надати можливість розглядати питання нових членів, і як вони будуть реагувати на ті виклики, які сьогодні складають загрозу самому альянсу. І мені здається, що дуже важливо, що саме тут були такі спікері в парламенті сьогодні присутні, а це люди, які організовують законодавчі органи своїх країн, для того, щоб поділитися досвідом тих викликів, для того, щоб забезпечити обороноздатність, для того, щоб забезпечити функціонування самого альянсу. Тому що бюджети приймаються парламентами, тому що оборонні стратегії приймаються парламентами, тому що співпраця в багатьох парламентах назначається саме за рішенням законодавчих органів, і саме тому ми сьогодні тут для того, щоб звільнити години.

А наскільки спікери здатні, готові тиснути, зокрема, і на голів своїх держав і урядів, для того, щоб, можливо, Україна більше отримала, більше привезла з цього саміту?

Я б сказав так, що вже є персональні історії, коли ми зверталися до спікерів багатьох парламентів, коли планували приймати ті чи інші рішення урядами цих країн, для того, щоб підтримати, стабулювати чи заблокувати ці рішення. І я хочу подякувати моїм колегам, парламентарям. Я ніколи не чув відмови, і справді дуже багато рішень приймалося на користь України. вони формують те бачення, яке для уряду тої чи іншої країни стає дороговказом. У мене є дуже багато випадків, коли ми працювали з парламентом Болгарії, з попередніх, по багатьох рішеннях, коли планувалося урядом заблокувати допомогу для України, саме парламентарням рішення про заблокування цього. Ми спілкувалися з дуже багатьма іншими парламентами, у тих чи інших питаннях. Ми разом з парламентарями, я вже про це неодноразово говорив, звертались до спікера Джонсона, разом, для того, щоб Україна отримала 60 мільярдів. І це було те рішення, коли підписалися 28 спікерів парламентів Європи. Це тут, в Вашингтоні, викликло певний фурор. Це назвали навіть відверто, що це новий крок міжпарламентській дипломатії.

Щодо саміту НАТО, щодо зустрічі лідерів. Україна на різних рівнях, до початку, висловлювала і давала певні сигнали, що хотіла б отримати Україна. Це було на рівні меседжів, це було на рівні цієї делегації, яка на чолі з Андрієм Єрмаком сюди приїжджала. Ваше враження і ваші відчуття? В чому наш запит зараз?

Знаєте, наш запит залишається один. Ми хочемо конкретних кроків, які зблизять Україну з Альянсом. Але ми хочемо конкретних кроків. Ми хочемо, щоб вони оцінювалися нашими партнерами, які наші намагання, які ми робимо. Ми хочемо, щоб вони кореспондувалися з тими нашими реформами, які ми робимо на шляху до Європейського Союзу.І хочу підкреслити особливо, що ми отримали відкриті перемовини з Європейським Союзом. Це означає, що дуже багато речей, які робив тому ж парламент, визнані на рівні Європейського Союзу. Він отримав медаль, яка визнає недемократичні зрушення, медаль Жана Моне, яка вручається європейськими парламентарями, європейськими інституціями, визнавши під цьому заслуги Українського парламенту. Тобто, я завжди говорю, що коли ми говоримо про Україну, ми повинні говорити в теперішньому часі. Не в тому, що було, не тими парадигмами, які були, а те, скільки зусиль ми докладаємо сьогодні, в тій же боротьбі з корупцією, в тій же боротьбі з судовою системою, в тій же побудові оборонної системи України.

Так само і з НАТО. Це ж мають бути не просто чергові заяви про політику відкрити двері. Скільки ми її з вами чули?​

Абсолютно. Дивіться, я абсолютно погоджуюс, і я, ну, можливо, маю одну певну своє бачення. Я дуже хочу, щоб це були реальні кроки. Щоб це були реальні кроки, тому що я не сприймаю політику в пошуку синонімів сильніших, ніж були напередодні. Це неправильний підхід. Україна, мені здається, робить все для того, щоб довести свою відданість принципам і цінностям, які сповідає НАТО, Європейській Союзі. Ми заслуговуємо на чесну розмову з нами. Ми цінуємо те, що з'являються синонімічні рядові незворотності нашого шляху і так далі. Але ми чітко хочемо, перше, гарантії нашої безпеки. Я знаю, що таке рішення готується. Воно буде конкретно вимірюватися в грошах і в кількості зброї і оборонних технологій, які будуть передані Україні. Але ми хочемо і політичні рішення. Я дуже сподіваюся, що таке політичне рішення також буде прийнято, якщо не на цьому, то на найближчому саміті. Але ми хочемо розуміти наш шлях до цього рішення.