На Чернігівщині рятують ліс від шкідників [ Редагувати ]
Екологічне лихо на Чернігівщині. Під загрозою ліси регіону. Через нашестя шкідника там "рудіють" соснові насадження. Вони усихають, а потім гинуть. Лісники кажуть: давно не фіксували такого засилля гусені. Сюжет Романа Барашева із району біологічної аномалії.
Цю сосну доїдає гусінь. Наступного року вона піде під спил.
Оксана, жителька села Крехаїв:
Ліс почав рудіти. Ми думали, що це пов'язано зі спекою, засихають дерева, скидають хвою. Але потім чоловік зайшов в ліс і каже, що гусінь.
Юрій, житель села Крехаїв:
- На дорозі під кожним деревом продукти життєдіяльності гусені, яка з'їдає хвою, від чого дерева почали сохнути. Буквально за 3 тижні ліс порудів. Була повністю зелена. За місяць стала сухою. - Вона вже не виживе? - Ні. Більшість сосен, які сухі, руді, вони просто повсихають.
Ці ліси на межі Чернігівської та Київської областей. Перші осередки соснового пильщика місцеві жителі та лісівники виявили тут приблизно місяць тому. Зараз зіпсовано вже близько двохсот гектарів лісу.
Оксана, жителька села Крехаїв:
Судячи за масштабами, які виникли, буде багато дерев на рубку. Дуже багато. Просто лісу не залишиться. Коли ввечері стає тихо, таке враження, ніби в нас сарана. Хрупостить ліс. Хрупостить.
Роман Барашев, кореспондент:
Отак виглядає кубло звичайного соснового пильщика - гусені, яка поїдає хвою сосни, вбиваючи рослини. У цьому осередку сотні тисяч таких шкідників на соснах. Якщо він об'їдає 80 відсотків хвої - дерево гине.
З лісівниками ми зустрічаємося на території Остерського лісництва. Там, де гусінь наробила найбільшої шкоди.
Денис Землянко, директор філії Чернігівське лісове господарство ДП "Ліси України":
Лізе вверх для того, щоб підняться в крону, оскільки він є хвоєгризучим, він об'їдає саме хвою, хвоїнки. На цьому дереві їх може бути тисячі.
Спеціалісти фіксують: подекуди дерева об'їдені наполовину, а іноді й майже повністю.
Денис Землянко, директор філії Чернігівське лісове господарство ДП "Ліси України":
Однозначно це не біологічна диверсія, це цілком природний процес, сприятливі погодні умови, а саме: відсутність тривалий час опадів, сильна спека. Останні такі серйозні спалахи цього шкідника були зафіксовані на Чернігівщині понад 10 років тому.
- Ого, яке! Он бачите, скільки! - Це кубло налічує понад 50 особин гусені. Бачите, захисна реакція, піднімають нібито голову, лякаючи пташок.
Павло Ребенок, Головний лісничий філії "Чернігівське лісове господарство" ДП "Ліси України":
Це дерево за нормальних природних умов з достатньою кількістю вологи воно виживе, але буде дуже пригнічений ріст, буде хворіти.
Птахів в лісі не чутно. Але самим лише пернатим стільки гусені не подужати, пояснюють лісівники. А місцеві жителі просять чимось обробити хвойний ліс, щоби він не перетворився на сухостій.
Оксана, жителька села Крехаїв:
Звернулись до головного лісничого нашої громади. Почались дивні розмови: хтось не дозволяє ліс кропити, хтось буде проти. Ми б за 2 дні зібрали підписи всіх жителів, дотичних до лісу.
Юрій, житель села Крехаїв:
Я за своє життя, скільки я тут живу, жодного разу не бачив, щоб ліс обробляли.
Оксана, жителька села Крехаїв:
Люди в шоці з того, що ситуація не вирішується. І були пропозиції від людей забезпечених, що вони готові в приватному порядку оплатити службам, які б могли скропити наш ліс.
Лісівники розводять руками: інструкції забороняють використовувати хімічні препарати на територіях, прилеглих до населених пунктів.
Денис Землянко, директор філії Чернігівське лісове господарство ДП "Ліси України":
Проблематика саме цього місця полягає в тому, що ми безпосередньо знаходимось на межі з населеними пунктами. І хімічну речовину, препарат ми використовувати просто не зможемо.
Засилля гусені в українських лісах востаннє фіксували 30-40 років тому. Тоді зелену пожежу, як називають це науковці, спостерігали на сході держави. Нинішній спалах на Поліссі пояснюють кліматичними змінами та аномальною спекою, що пробудила соснового пильщика. І наголошують: реагувати слід негайно!
Юрій Марчук, завідувач кафедри ботаніки та лісової селекції Національного університету біоресурсів і природокористування України:
Потрібно обробляти насадження певними препаратами. Потрібно, щоб місцева громада зверталася до військової державної адміністрації отримати дозвіл на роботу з цими препаратами. Вони є в Україні, є й в європейському виробництві.
Обробити насадження з повітря неможливо через те, що в умовах війни діє заборона польотів цивільної авіації, зокрема, агродронів. Але фахівці лісового господарства не відкидають, що зараз вояки можуть зробити виняток. Якщо ж ні, то надія лише на природу, яка залагодить проблему. Лісівники прогнозують: до вересня гусінь наїсться. Та сподіваються на безсніжну зиму й безвологу весну. За цих умов популяція шкідника істотно зменшиться.
Наталя, жителька села Крехаїв:
Ліс - це легені планети нашої, як казав Стівен Хокінг. Людина знає, як все знищити, але поки не придумала, як побудувати нову планету. Тому хотілося б, щоб після нас ліс лишився, щоб наші діти, внуки, правнуки гуляли по цьому лісу.
