рф обстрілює і власне населення: як виживає Суджа й українське прикордоння [ Редагувати ]
ЗСУ взяли під контроль ще один населений пункт на Курщині. Про це доповів президенту України Головком Сирський. Попри те, що наші війська просувають вглиб Курської області й відкидають ворога якомога далі від українського кордону, росіяни продовжують наносити удари по населених пунктах на нашому прикордонні. Де вже не дістають артилерією, б'ють КАБами та ракетами. Так само від обстрілів своїх же вояків страждає і російське місто Суджа. І це попри те, що там залишились сотні їхніх співгромадян… У нашому наступному репортажі ми покажемо, як під російськими бомбами виживають українці та росіяни, котрі думали, що війна ніколи не постукає в їхні домівки.
Ось так самотужки лагодять свої будинки жителі села Кияниця на Сумщини. Від Кияниці до кордону з росією навпростець трохи більше 15 кілометрів, і ворог сюди дістає то ракетами, то керованими авіабомбами. Прилітає тут часто … По селах, що ближче до кордону, лягають снаряди щодня.
Центр Кияниці вже майже повністю знищений. Російські авіабомби вже знесли магазин, кав'ярню, розбили місцевий садочок, десятки будинків і повністю знищили тутешню церкву. Пані Світлана в розпачі, адже, окрім військових, їм ніхто на допомогу не приходить… Навіть голова тергромади десь зникла.
Пані Світлана - жителька села Кияниця Сумської області:
Хто приїде з людей - хлібину привезе, а так що???
Більшість місцевих, хто мав машину чи родичів у Сумах, вже виїхали з Кияниці.
Пані Ніна дякує Богу, що її чоловік після чергового російського авіаудару залишився живий. Дім пенсіонерів понівечило вибуховою хвилею. Після такого пенсіонери вирішили переїхати глибше в тил до дітей. Пан Олексій операцію наших Збройних сил на Курщині схвалює. Він упевнений, якщо росіян посунути подалі від кордону - обстрілів стане менше. Найбільше, чого б він зараз хотів, поговорити зі своїми колишніми друзями з Суджі.
Пан Олексій - житель села Кияниця Сумської області:
Я б з задоволенням би спитав, як ти руку підняв на друга на свого…
Від систематичних авіа та ракетних ударів росіян палає буквально все прикордоння Сумщини. У броньованій техніці ми перетинаємо кордон з росією - тут ситуація зовсім інша. За два з половиною роки російське прикордоння, на відміну від України, майже не відчуло великої війни.
Ні тобі знищених до фундаменту сіл, ні величезних вирв від ракет та КАБів. Після визволення від російських військ райцентр Суджа не нагадує ні Маріуполь, ні Попасну. Вже кілька тижнів, як містечко під повним контролем Збройних сил України.
Станіслав Кухарчук - кореспондент:
Дивіться, в центрі міста перукарня, окрім того, що тут вибите скло, більше ніяких пошкоджень і власне все обладнання, яке тут було, воно ціле. Українська армія підтримує тут порядок, щоб не мародерили…
Попри те, що нашим воякам вдалось відкинути росіян далеко від Суджі - тут все одно доволі небезпечно. Разом з українськими містами та селами російська армія тепер розбиває і свої. До міста долітають ракети, КАБи й навіть ФПВ-дрони.
Такий яскравий приклад побєдобєсія - по вєчному огню своєму ж, на який вони моляться, ФПВ-дронами...
Від одного з російських ударних дронів довелось ховатись і нашій знімальній групі.
Вадим Мисник - пресофіцер:
ФПВ, ударні, "Зала", розвідка постійно висить в повітрі… Збиваємо, але вони кошмарять власне населення.
Про те, що війна постукає і в її двері російська пенсіонерка Валентина і подумати не могла. Жінка бідкається, що про евакуацію влада Суджі нікого з жителів навіть не попередила. Тепер разом з чоловіком та сусідами виживають, як виживають вже два з половиною роки тисячі українців, ховаючись по підвалах та погребах. Каже, на щастя, хоч українські армійці продуктами та водою допомагають.
Валентина - жителька Суджі рф:
З річки беремо воду пити, накип'ятили каструлю і п'ємо типу чай. Підійшов хлопець, каже, батьку, а що ви п'єте цю воду? Так... На вогнищі кип'ятимо і п'ємо. Батьку, ви прийдіть до мене, і я вам дам...
Від російського райцентру Суджа до нашого кордону менш як 20 кілометрів. До великої війни розв'язаної кремлем місцеві жителі кожні вихідні їздили в Україну - хтось до родичів, знайомих, друзів. Але всі як один зараз запевняють, що про жахіття, які влаштувала їхня держава в Україні навіть не чули.
Олексій - пресофіцер:
Те, що розповідають пропагандисти на російських каналах абсолютно протилежне тому, що я показую… Я просто хочу, щоб ці люди знали правду.
Олексій впевнений: людей отруєних багаторічною російською пропагандою, переконати буде вкрай важко. Але це потрібно хоча б пробувати робити, адже жителі підконтрольних Збройним силам України російських територій тепер під опікою України.
Олексій - пресофіцер:
Українські Збройні сили мають опікуватися цими людьми: надавати їм гуманітарну допомогу, медичну допомогу. Це стосується й евакуації, і переселення людей із зони бойових дій також …
Від учора на звільнених від ворожих військ російських територіях почався підрахунок людей, які залишились.
