Як допомогти дитині, яка бачила війну, вперше йде до школи чи зазнає булінгу: поради психолога (відео) [ Редагувати ]

Навчальний рік в Україні стартує 2 вересня 2024 року. Повернення після канікул може стати стресом для дітей, особливо в умовах війни. Як зробити повернення до навчання спокійним, і загалом, як виховувати щасливу, успішну та слухняну дитину? Про це в ефірі національного телемарафону "Єдині новини" дала кілька порад психологиня та психотерапевтка Наталія Простун. 

"Стрес робить нас і особливо дітей вразливими, і стрес дуже впливає на когнітивні здібності. Важко навчатися, важко зосередити увагу, погіршується пам'ять... Дитина лінується, не хоче вчитися, з'являється прокрастинація та низька мотивація. Це захисна реакція, наслідки стресу.

Психіка так побудована у дитини, що вона має певну моносистему. Тому навіть ті діти, які пережили щось страшне, то лише 5-10% будуть переживати симптоми посттравматичного стресового розладу. Більшість дітей переживають або гостру реакцію на стрес, це пару днів, коли, скажімо, вибухи, але психіка відновлюється", - розповіла психологиня. 

Водночас треба звернути увагу на наступні симптоми: 

"Коли дитина агрегує, спалахи агресії, негативна поведінка. Коли починає хамити вчителям, але такого раніше не було. Коли зовсім падає успішність, дитина не хоче вчитися...

Часто ми зловживаємо поняттям "підлітковий вік". Він нормативно проходить, є певна агресивність, певне хамство у підлітків, але воно у рамках і педагоги справляються. А коли дитина різко міняється, педагог не може впоратись, викликає батьків - на це звертаємо увагу. 

Ще буває, що дитина замикається, не хоче виходити з кімнати, постійно "тікає" в гаджети, уникає так чогось...

Звертаємо увагу, коли дитина приходить зі школи, і вона раніше не замикалась, а починає замикатись, нічого не говорити. Високий рівень тривожності, дитина хоче спати з батьками, а раніше вона цього не робила.

 

Порушення апетиту, дитина не їсть, або навпаки дуже переїдає. Коли дитина приходить з синцями, ховається - можливо, дитина переживає булінг. 

 

Коли у дітей, підлітків, порізи на руках, найчастіше у дівчаток - самоушкодження.

Вони можуть надягати довгі рукави, різати плечі чи ноги. Розмови про суїцид, навіть якщо вони здаються маніпулятивними.

Агресивна й аутоагресивна поведінка: каже "я дурний, з мене нічого не вийде", починає себе бити чи щипати", - розповідає Наталія Простун. 

"Дитина має переживати сум, гнів, різні емоції. не треба від цього рятувати, треба просто бути поряд, сказати: "Я з тобою, хочеш поговорити? Ми можемо знайти рішення". Основне, щоб дитина знала: батьки готові слухати страшні речі - бо дитина йде до школи і там бувають страшні речі. Щоб батьки чули про страхи дитини і не робили великі очі. 

Осоромлення і почуття провини, коли ми постійно хочемо покарати дитину, і таким чином стимулювати до чогось хорошого, занижує самоцінність, робить дітей неуспішними, діти починають не вірити.

 

А треба бути адекватними люблячими батьками, які чують дитину, дають емоційну безпеку (це значить не критикую, а бачать хороше), дають визнання (це значить хвалять дитину) і будують близькі стосунки (грають, проводять час)", - радить психологиня. 

Реально та ненав'язливо допомогти дитині подолати стрес та розкрити потенціал допоможе гра, насамперед у школі з однолітками. Але це завдання педагогів.

"Гра має бути рольова, сюжетна, щоб діти гралися. Всі заняття у школі мають бути побудовані на грі. У грі дитина краще сприймає, краще навчається, краще запам'ятовує і більш увага зосереджена. Тому вчителі мають перебудуватися, грати в серйозне - грати в математику, грати в українську мову...

Діти краще навчаються правилам гри, комунікаціям гри, соціалізуються краще в грі. І довіра - це емоційна безпека - формується краще в грі. А коли є близькі стосунки, довіра, то дитина краще слухає  і батьків, і вчителів" - розповіла Наталія Простун.