Скандал із фільмом "Росіяни на війні": як рф поширює пропаганду [ Редагувати ]
Міжнародний кінофестиваль у Торонто все ж покаже скандальну стрічку "Росіяни на війні". А от канадський мовник, що частково профінансував цей фільм, від трансляції наразі відмовився. Скандал спалахнув після того, як контроверсійне кіно, поза конкурсом, показали на Венеційському фестивалі, а потім ще анонсували на кінофорумі в Торонто. Що не так з фільмом? Та чому гроші канадських платників податків пішли на російську пропаганду? Розбиралася Ольга Жидецька.
Українські дипломати та активісти вийшли на протест. Вони закликали Міжнародний кінофестиваль у Торонто скасувати покази документального фільму про російських солдатів, які воюють в Україні. Стрічку "Росіяни на війні" зняла російсько-канадська режисерка Анастасія Трофімова на гроші від державного канадського фонду.
Ольга Глотка, українсько-канадська кінорежисерка:
Ми хочемо, щоб було проведено розслідування щодо фінансування та того, що було зроблено для перевірки правдивості цього виробництва. А також ми просимо скасувати публічний показ "Росіяни на війні", тому що це не той час, щоб дати голос людям, які щодня вчиняють воєнні злочини, вбивають мирних жителів і викрадають дітей.
Кирило, протестувальник:
Я тут, щоб протестувати проти фільму, який демонструється на Міжнародному кінофестивалі в Торонто. Фільм спонсорував уряд. Уряд Канади надав 340 тисяч доларів, щоб зняти пропагандистську роботу. І я впевнений, що тут ніхто не задоволений.
Скандал вибухнув, коли "Росіян на війні" поза конкурсом показали на Венеційському кінофестивалі. Фільм, де окупанти зображені "бідними простими хлопцями", які воюють за гроші і нібито самі не знають, для чого потрібна ця війна, зняла колишня документалістка Раша Тудей російсько-канадська документалістка Анастасія Трофімова. Дівчина стверджує, що таємно пробралася до підрозділу, який воює в Україні, і 7 місяців прожила разом із солдатами, фільмуючи реалії. Уже це викликає багато питань. Окрім того, у фільмі немає жодної згадки про воєнні злочини росіян та транслюються кремлівські наративи.
Я пішов сьогодні для того, щоби завтра не пішли мої діти.
Міністерство закордонних справ України засудило прем'єру стрічки та надіслало лист-звернення до президента Венеційської бієнале. У ньому наголошено, що "російські солдати, які вчиняють звірства в Україні, мають отримувати слово не на престижних кінофестивалях, а на лаві підсудних". Це ж організаторам кінофоруму у Торонто намагається донести й українське консульство.
Олег Ніколенко, генеральний консул України в Канаді:
Ми вважаємо, що демонструвати російський пропагандистський фільм на Міжнародному кінофестивалі в Торонто безвідповідально. Цей фільм намагається відбілити злочини російських солдатів в Україні, зображаючи їх просто пішаками чи звичайними хлопцями. Це не антивоєнний фільм. Це добре продумана російська пропаганда, і, на жаль, фестиваль не продемонстрував жодної готовності розв'язувати цю проблему.
Цей фільм справді міг би бути добротною документальною роботою, якби показував росіян у контексті вчинених ними злочинів - зруйнованих міст, сіл та тисяч українських життів. Натомість він зображує героїв як симпатичних чолов'яг, які опинилися в непростих умовах. І саме так пропаганда маскується під мистецтво, пояснюють фахівці.
Денис Замрій, кіносценарист:
Ми починаємо з маленького, ми беремо, наприклад, красиву дівчинку, а режисерка така красива дівчинка з дитячими оченятами, вона така поїхала на війну. Далі вона взяла інтерв'ю у людей різного віку, ми це зробили на різну аудиторію. Комусь сподобався якийсь дядько літній, комусь сподобався молодий хлопець. Після цього вони розповідають, що більшість з цих хлопців загинула, вони ж такі бідні, нещасні, вони загинули. Таким чином вони апелюють до якихось наших почуттів. І ми починаємо відчувати, що може вони насправді не такі вбивці, вони ж також жили якось і тепер загинули, і нам стає їх просто шкода. А після цього можна розкручувати що завгодно, що цих шкода, а потім шкода і якогось полковника, бо він також, в нього родина і кредити, і він поїхав. А потім шкода і генерала Герасимова, бо він же, хоч він керівник штабу, але все ж таки він військовий.
Прихована пропаганда, де герої нібито й проти війни, - одна з технологій, якою користується російська влада, щоби сіяти сумніви в демократичному світі.
Тарас Загородній, політолог:
Це більше такий лівацький підхід до війни. Є погані еліти, які організовують війни, а є народ, який страждає. І це якраз намагання в контексті росіян показати, що у них є своя правда, вони теж борються за свою справедливість, вони теж страждають і так далі.
І така позиція знаходить відгук. Зокрема міжнародний фестиваль у Торонто заявив, що не скасує показ фільму, адже дотримується демократичних цінностей. А от канадський мовник TVO, який частково профінансував стрічку, її не транслюватиме і перевірить процес фінансування цього проєкту.
