Очаків під прицілом: як виживають люди за 5 км від ворога [ Редагувати ]
За пʼять кілометрів від ворога. Під постійними обстрілами, атаками безпілотників та ракетними ударами Очаків у Миколаївській області. Росіяни ведуть вогонь із тимчасово окупованої Кінбурнської коси.
Нині в Очакові проживає близько 8 тисяч людей. А це вдвічі менше, ніж до повномасштабної війни. З тими, хто залишився й продовжує працювати під обстрілами - спілкувалася наша кореспондентка Єлизавета Кротик.
Єлизавета Кротик, кореспондентка:
З артилерії, реактивних систем залпового вогню та безпілотників майже щодня російські військовослужбовці обстрілюють Очаків. Раніше це було звичайне курортне містечко на березі Чорного моря. Тепер найнебезпечніше місце в Миколаївській області.
Хоча місцеві жителі, що залишилися в Очакові, майже не реагують на повітряну тривогу та звуки вибухів...
Ольга, жителька Очакова:
Хай летить, звідки вилетіло. - Не боїтеся? - Ні, я вже звикла. І що мені боятися у моєму віці?
Юрій, житель Очакова:
Тобто реакції на тривогу у людей тут майже немає. Якщо РСЗВ, чути вибухи, то люди прислуховуються, що далеко, або близько і треба ховатися. А так, більш-менше спокійно.
На початок повномасштабної війни разом з тимчасово окупованою Кінбурнською косою населення громади становило 16,5 тисяч осіб. Тепер в половину менше.
Олексій Васьков, заступник міського голови:
Ми знаходимося в зоні активних бойових дій і не завжди вчасно можемо подати тривогу, оскільки артилерія по нас стріляє. Цей тиждень більш-менш спокійний. Але буває і вдень, і вночі, і зранку прильоти. Коли щільність обстрілів зростає, ти люди виїжджають з міста.
Залишається у місті продавчиня Віра. На місцевому ринку працює вже понад 23 роки, саме тому полишити роботу не може. Та і грошей, щоб виїхати, немає.
Віра, жителька Очакова:
А куди виїжджати? Щоб виїхати, треба гроші мати й треба за щось там платити. А я - пенсіонерка, і працюю, бо у мене 3600 пенсія, мені вистачає моєї пенсії, щоб тільки піти до аптеки один раз, заплатили за комунальні й все.
По місцевому ринку вже неодноразово прилітали російські снаряди, тому покупців поменшало - бояться.
Віра, жителька Очакова:
Тут обстріли. Так, і живемо під обстрілами, сьогодні йшли на роботу, а у нас стріляли, бахкали. І так само вдома. Вночі спиш, слухаєш і до підвалу біжиш. Тільки чуємо, що свистить, летить і бігом до підвалу тікаємо. -Ховаєтеся? - Звичайно, а інакше не можливо. Тут ринок горів, тут все горіло. Страшно.
Олег, власник магазину:
Ось один - це було тут. В паркан людині попало прям через дах вибух. Там де автобус - вибух, позаду хатинки. Тут дуже часто. У нас тут це найближчий магазинчик залишився. Буває, взагалі неможливо на роботу вийти.
Понад 20 років чоловік тримає цей магазин. Зараз, каже, бізнес став збитковим. Ціни на комунальні послуги зросли, а відвідувачів майже немає.
Олег, власник магазину:
Дуже підняли ціну на світло - 10,35. Це до першого морозу, все, з таким оборотом та кількістю людей, коли до тебе 3-5 людини за день може прийти, і це не обовʼязково, тобто це можуть кіло цукру купити, якусь сметану. Це не той виторг. Це важко витримати.
Проте закривати крамницю Олег не планує.
Олег, власник магазину:
Це в мене моя передова. Тут хлопці вже стоять, там теж. Як можна піти звідси. Не розумію. Все було так гарно, так шикарно, але прийшли орки й зробили все, помножили на нуль.
Складно зараз не лише малому бізнесу, а й всьому місту. Левова частина надходжень у місцевий бюджет йшла з сезонного туризму. Вже третій рік пляжі Очакова закриті для відвідувачів через щільність обстрілів та заміноване узбережжя.
Олексій Васьков, заступник міського голови:
Влітку зростала кількість туристичного збору, прибуткового податку від найманих працівників, ну, і звичайно, оренда за землю, зараз це все заморожено, на який час невідомо, до берега доступу немає, оскільки від мису Очаківського краю до Кінбурнської коси 4,5 кілометри, і це вже окупована територія.
Рятують місцевих жителів волонтери. Вони часто привозять продукти та необхідні матеріали для відновлення будинків після ворожих атак.
