Врятував побратима, будучи сам поранений: історія бійця [ Редагувати ]
Він врятував побратима, будучи сам поранений. З перев'язаними ногами робив укриття з мішків з піском у напівзруйнованому будинку й протримався дві доби, доки їх не евакуювали. Історія нацгвардійця на позивний "Столяр" - у матеріалі Світлани Шекери.
Боєць Олег за позивним "Столяр" разом зі своїм побратимом не дійшли до позицій в Кліщіївці лише кілька метрів, як їх атакували дрони. Обидва воїни після ворожого ВОГу зазнали поранень. Олег спершу кинувся рятувати товариша.
Олег, позивний "Столяр", боєць 5-ї Слобожанської бригади НГУ:
Молодий хлопець, ну, прийшлось його в чувство приводити, там, першу допомогу йому, там, бандажі, все наклав, от, а потім побачив, що я сам, ну, кров в з ніг йшла. Собі прийшлось. Я спочатку не зрозумів, що мене ранило, я потім, коли вже йому надав, і я бачу, що в мене кров на ногах, тоді вже я собі тільки надав.
У розбитій хаті, яка стала для нацгвардійців, рятувальним сховком, Олег, не зважаючи на поранення, обкладався мішками, ховаючись від безпілотників. Підбадьорював побратима, не даючи тому знепритомніти.
Олег, позивний "Столяр", боєць 5-ї Слобожанської бригади НГУ:
Село розбито, так, мішки в мене з собою, все ми з собою беремо, тому що ми знали, що йдемо на нову позицію, що там нічого немає, от і прийшлося, там знайшли розбиту хату, от, ну, в неї, як скажемо, так, його затягнув. Він сам не міг іти, ну, я його як рюкзак там волочив, він ногами там передвигав, там мішками себе обложив, тобто уже якби туди в хату і ФПВ залітали, і скиди були.
За розтрощеними перекриттями зруйнованого будинку, обклавшись лантухами з камінням та землею, бійці ховалися дві доби. А коли за ними приїхали побратими, то йти вже не було сили.
Може метрів 30, може 50 плазом повзли, тому що вже ні я ходить не міг, ні він.
Олег з товаришем знову в строю. Нині на Харківському напрямку неподалік від батьківської хати. Воїн каже: вижити допомогла гарна підготовка від інструкторів. За два роки, зізнається, утомився, але не скаржиться.
Олег, позивний "Столяр", боєць 5-ї Слобожанської бригади НГУ:
Філонити не став, скажемо так, працював на підприємстві, яке, скажемо так, стратегічному, і начальство теж просило, щоб там не забирали в армію, тому що допомагаємо багато державі... Хлопця спас, і то вже, скажемо так, недаром відслужив, ще послужимо.
Після війни Олег хоче повернутися на свій завод. Працював там теслею і відчував себе потрібним. Та й у війську часто бере до рук інструмент, аби щось поправити. Звідси й позивний "Столяр". Це і покликання, і професія, яка чекає на нього у мирному житті.
