У Києві відбулися комплексні інклюзивні змагання "Kyiv Military Games" [ Редагувати ]

Ще до початку змагань у їхніх серцях - коктейль із хвилювання та азарту. У кожного за плечима бойовий досвід, а тепер свій шлях до власних перемог.

Сергій боронив Україну з лютого 22 року. Воював під Ізюмом, Балаклією, на Лиманському напрямку. Торік у червні в Серебрянському лісництві зазнав важкого поранення.

Сергій Кошельников - ветеран російсько-української війни:

Мінометна міна пролетіла під ноги. Вивезли хлопці з 42-ї бригади на пункт евакуації. Потім евакуювали в Вінницю, в лікарні Пирогова, де пролежав. Зробили ще 10 операцій на ногах. 20 грудня 2023 року повернувся до Харкова.

Після численних операцій - протезування й тривала реабілітація. Та всі випробування не зламали волю фронтовика. Сергій активно займається спортом. Тренується по кілька разів на тиждень: у залі чи на спортивних майданчиках, у басейні. Бере участь у змаганнях в Україні та за кордоном. І має неабиякі досягнення!

Сергій Кошельников - ветеран російсько-української війни:

У червні 2024 року запропонували взяти участь у змаганнях. В Полтаві, де були перші три місця. Змагання були кожні два тижні. Регіональні змагання були. Потім були відбіркові змагання в Буковелі. У цьому році, у вересні. І потім в громаді змагання в Мадриді.

Сергія завжди підтримує дружина: Вікторія допомагає на тренуваннях, супроводжує у поїздках. Іноді й сама не відмовляється від турнірів.

Вікторія Бойчук, дружина ветерана:

По всіх шпиталях, на протезному, постійно поруч. А вже після поранення став займатися у залі. Перший тренер, то був армреслінг, куди нас покликали. Йому не дуже подобається, але він змагався, тренувався. А потім вже запросили до команди. І тут тренувався у штангу, гиря. Щось важке, йому більше подобається. Де є змагання, часто їздимо з чоловіком.

Це вже 17-ті комплексні інклюзивні змагання "Kyiv Military Games". Організатори кажуть: цього разу участь беруть не тільки чинні військовики й ветерани, до своїх команд чоловіки можуть залучати й дружин та навіть дітей.

Василь Вірастюк, чемпіон світу зі стронгмену, головний суддя змагань:

Загальна кількість сьогоднішніх учасників близько 200. Вони, зрозуміло, змагаються в декількох видах спорту. Це і жим лежачи, і стрільба з лука, і веслування, і гиря.

Запеклі бої вже навчили колишніх воїнів битися за перемогу, працювати у команді, бути підтримкою один для одного. Ці навички неабияк допомагають на спортивній арені, переконані тренери.

Вадим Гуцалюк, тренер з фізкультурно-спортивної реабілітації ветеранів:

Адаптивний вид спорту об’єднує ветеранів. Спочатку на війні вони підтримували, підставляли своє плече. Тут на змаганнях вони один одного підтримують, ветерани, спілкуючись між собою, адаптуюся до більш нормального життя серед цивільного населення.

Сергій Конюшок, президент Федерації стронгменів України:

Спорт є одним із найкращих інструментів пересоціалізації ветерана у цивільне життя. Чого найбільше потребує ветеран - це визнання. А саме на спортивних змаганнях, в колі однодумців, побратимів і захоплених очей, особливо захоплених очей своїх дітей, які бачать, що їхній батько - справжній козак і здобуває перемоги та медалі на спортивних змаганнях. Наш захисник відчуває себе потрібно і порозуміє ту жертву, і для чого він поклав своє здоров'я на полі бою.

Організатори вже планують наступні старти, але у прийдешньому році. Наголошують: для кожного з учасників шлях до перемоги - це боротьба не лише за медалі. Це змога відчути себе частиною великої команди. І знову повірити у власні сили.