ООН визнала росію агресором: чи допоможе це визволити бранців кремля [ Редагувати ]
Нагадаю, цього тижня, Генасамблея ООН ухвалила резолюцію щодо порушень прав людини окупаційною владою на тимчасово окупованих територіях України, включно з Кримом та Севастополем.
Схожі резолюції ухвалюють щорічно з 2016 року. Але саме цього разу було чітко зазначено, що росія - країна-агресор. Який вплив матиме таке рішення у майбутньому? Як це може посприяти процесу визволення бранців кремля? Євген Лесной розповість.
Викрадені діти, псевдосуди над українцями: і цивільними, і військовослужбовцями. Затримання громадян з проукраїнською позицією, катування у підвалах. Усе це від самого початку повномасштабного вторгнення і до сьогодні відбувається на тимчасово окупованих територіях України. Це підтверджують численні історії тих, хто пережив тортури.
Олена Наумова, жителька Херсона:
Коли забігли окупанти без балаклави двоє, і один закричав: "А, от вона". І вдарив мене просто своєю лапою, ви знаєте, я заплакала, від несподіванки я заплакала.
Олена Наумова - вихователька дитячого садочка. На собі відчула всю "братерську любов" російських визволителів.
Олена Наумова, жителька Херсона:
Те, що мені заклало вухо потім на все життя, то таке діло. Вони зв'язали мені руки, ноги скотчем, під'єднували дроти до ліктьових згинів, вдягали клеми на пальці. Я плачу, кажу, що це таке, що це за дроти? Вони кажуть: це ти зараз своєму Зеленському дзвонити будеш. Ця тортура називалася у всіх "Дзвінок Зеленського".
За різними даними, росія незаконно утримує від 10 до 20 тисяч цивільних громадян України. Зокрема, кримців, які продовжують беззбройний спротив ворогу з 2014 року.
Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи:
Бо для багатьох це і досі залишається, знаєте, майже невідомою проблемою про те, що росія утримує цивільних в полоні. Зараз там є інші окремі імена, до них додалися ще нові кримські імена, серед нових імен - це Олег Приходько, український активіст. Далі кримськотатарські активісти Сиран Цаліїв і Осман Рюхмєтов.
Окрема кричуща тема - викрадення українських дітей. Цей злочин є однією з ознак геноциду - наголошують правозахисники. За даними Офісу Президента, від початку повномасштабного вторгнення росіяни вивезли у рф щонайменше 20 тисяч неповнолітніх. До кіднепінгу долучилися навіть високопосадові особи країни-агресорки.
Олена Луньова, адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA:
Вони здійснюють злочини проти дітей під час війни. І наші діти - депортовані, знаходяться в росії. Чорне треба постійно називати чорним.
Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи:
Далі – це мілітаризація дітей, тому що це настільки масштабний злочин, що росія з наших дітей на окупованих територіях по суті готує собі мобілізаційний резерв.
На цьому тижні генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію щодо порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях та закликала росію вивести війська.
Ерік Кучеренко, юрист-міжнародник:
Резолюція присвячена саме порушенням прав людини на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь. І це вже дуже важливо, бо ця резолюція нагадує всьому світу про окупацію Криму з 2014 року. Насправді такі резолюції ухвалюються щорічно з 2016 року.
Відтоді країн, що підтримують Україну, збільшилося.
Ерік Кучеренко, юрист-міжнародник:
Якщо ми порівнюємо з 2016 року, то тоді 73 країни проголосували за резолюцію. Цього року її підтримали вже 80 країн, тобто ми бачимо поступове зростання підтримки України.
Втім прямого впливу рішення Генасамблеї ООН на країну-агресорку немає. Причина в тому, що росія - як одна із держав-засновниць цього міжнародного органу - має право вето.
Ерік Кучеренко, юрист-міжнародник:
росіяни блокують будь-яке рішення, тому не варто очікувати від ООН якогось вирішення війни.
Олена Луньова, адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA:
Ми бачимо, що, на жаль, та архітектура забезпечення прав людини й безпеки, яка виникла після Другої світової війни, вона поставлена такими країнами, як росія, під сумнів, тому що, очевидно, ця архітектура не будувалася на випадок, коли член Ради безпеки ООН буде сам здійснювати збройну агресію.
Та навіть попри очевидні сумніви в українському суспільстві щодо потужності рішень ООН та й самої Організації Об'єднаних Націй, фахівці вважають такі резолюції необхідними.
Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи:
Якщо ООН на рівні Генеральної Асамблеї досі засуджує агресію і досі каже про те, що росія винна в цих злочинах, значить у нас це все одно важливий аргумент, щоб, як мінімум, підтримка України продовжилась. Далі теж з таких практичних вимірів - це, наприклад, гуманітарна допомога, яка надається ООН.
Неабиякою підтримкою для України є резолюція ООН зараз, коли весь світ наголошує на неминучості перемовин з росією. Адже цей документ чітко визначає, хто насправді агресор у російсько-українській війні.
Олена Луньова, адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA:
І для нас дуже важливо, що там, по-перше, ми почули про цю загарбницьку війну, загарбницьку війну як поняття, яке дуже різке насправді таке для дипломатії. По-друге, ми побачили ще раз про вимоги, про підтвердження територіальної цілісності України.
Ерік Кучеренко, юрист-міжнародник:
Коли ми потім будемо вести перемовини з нашими партнерами або, можливо, навіть з державою-агресором, і на нас намагатимуться тиснути щодо юридичної відмови від наших територій, зокрема, ми зможемо вказати на цю резолюцію.
Правозахисники наголошують: для України зараз важливий будь-який дипломатичний крок та кожен майданчик на міжнародній арені для донесення власної позиції. І нехтувати цим не варто.
