Польща почала головування в Раді ЄС: чого очікувати Україні [ Редагувати ]
Від Угорщини до Польщі. Офіційна Варшава перебирає президентство в Раді Європейського союзу. Завтра відбудеться урочисте відкриття польського головування. Які функції отримає наша найближча європейська сусідка і як її нова роль може вплинути на Україну? Дивіться далі.
За 20 років історії Польщі в Євросоюзі вона вдруге бере на себе роль лідера у Раді ЄС. І вдруге - за премʼєрства Дональда Туска. Варшава очолить одну з головних інституцій ЄС на тлі російської війни в Україні, політичних криз у Німеччині та Франції, зміни влади у США, перезавантаження керівництва європейських інституцій. Голова польського уряду каже, що налаштований оптимістично.
Дональд Туск, премʼєр-міністр Польщі:
Я задоволений нашою теперішньою позицією. Маю на увазі, що Польща достатньо сильна, щоб допомагати у розв'язанні деяких проблем. Нас сприймають як авторитет, коли йдеться про аспекти України та росії - з огляду на наш досвід та історію. І я відчуваю, що деякі з колег, деякі лідери, намагаються орієнтуватися на польські наміри. Тут говоримо не про самовпевненість, а навпаки - це більше посилює відповідальність за мою роботу під час ротаційного головування. Бо, чесно кажучи, очікування справді високі, особливо після угорського очільництва.
Одним із пріоритетів Польща визначила зміцнення європейської оборони та безпеки на різних рівнях - від зовнішньої політики до енергетики та протидії дезінформації й пропаганді. Слоган польського президентства так і звучить: "Безпека, Європо!". З огляду на російську агресію, Варшава планує максимально підтримати Київ, сприяти пришвидшенню виробництва зброї в Європі та глибшій інтеграції мілітарної індустрії. Держави-члени повинні збільшити витрати на оборону і підтримувати їх на рівні, що відповідає загрозам, йдеться в програмі польського головування. Сама країна називає себе "прифронтовою в ЄС" і вже інвестує понад 4 відсотки свого ВВП в оборонний сектор.
Європа зіткнулася з наслідками збройної агресії росії проти України та потребою зміцнення власної оборонної спроможності. Ми свідки зростання геополітичних напруг, ерозії міжнародного порядку, заснованого на правилах, та гібридних атак, спрямованих на європейську демократію й безпеку. Для Європи - це час випробувань та рішень. Європейський Союз повинен захистити себе і своїх громадян, а також піклуватися про своє найближче оточення. Він має дати європейцям відчуття безпеки та перспективи розвитку.
Польща - один із найбільших союзників України у російській війні. Від початку вторгнення Варшава надала Києву загальної допомоги на понад чотири мільярди 300 мільйонів євро - це на вересень 2024 року. Польща також увійшла до контактної групи європейських країн щодо завершення війни. Крім того, Варшава планує сприяти відновленню України та посилювати тиск на росію та її союзників. Україна покладає сподівання на допомогу Польщі, написав у мережі "Х" його український колега Андрій Сибіга.
Ми розраховуємо на польське лідерство, принципову позицію та рішучість. Бажаю великого успіху Польщі в зміцненні Європи. Ми очікуємо нові ініціативи для зміцнення військової підтримки України та санкційного тиску на агресора.
Польща підтримуватиме Україну в ЄС, навіть попри наявні міждержавні розбіжності. Так вважає український політолог Володимир Фесенко. На його думку, Польща, на відміну від Угорщини, не висуватиме власні інтереси на передній план, бо прагне підняти свій європейський авторитет. Тож суперечки на тему спільної історії чи економічна конкуренція не повинні завадити проукраїнській позиції Польщі на європейському рівні, вважає експерт. Польща також увійшла до контактної групи щодо завершення війни в Україні. І могла б, у разі початку переговорів, очолити її від імені Євросоюзу. Якби отримала згоду в Брюсселі, каже політолог.
Володимир Фесенко, політолог, очільник Центру прикладних політичних досліджень "Пента":
Якщо розпочнуться мирні переговори про завершення війни між росією та Україною, то Польща спробує представляти інтереси Європейського союзу на цих переговорах, виступати від імені Європейського союзу. Інша річ - чи дасть на це згоду Європейський союз, оце питання поки відкрите. Сам факт можливих мирних переговорів про завершення війни між росією та Україною, переговорів по ініціативі Дональда Трампа, оце може вплинути, зокрема на головування Польщі.
А ще на польське головування в Раді ЄС можуть вплинути майбутні президентські вибори - усередині країни наростатиме політична конкуренція, пояснює український політолог. І це дещо обмежить прояви Польщі під час головування. Бо ті чи інші рішення, керівництво, найімовірніше, ухвалюватиме з огляду на суспільну думку. Як це було з ідеєю Президента Франції - розмістити миротворчий контингент в Україні, наводить приклад Володимир Фесенко.
Володимир Фесенко, політолог, очільник Центру прикладних політичних досліджень "Пента":
Польський уряд не підтримав цю ідею. При всьому при тому, що в цілому зовнішня політика Польщі, за деякими виключеннями, є дружньою до України. І Польща, як правило, підтримувала Україну, але чому не підтримала цю ідею? А тому що ну це могло створити реакції всередині Польщі. І напередодні виборчої кампанії польський уряд, я думаю, не хоче чіпати таких тем, які можуть викликати суперечки, неоднозначні настрої в самій Польщі.
Одними з перших рішень щодо України за польського головування можуть стати відкриття переговорних кластерів та запровадження 16-го пакету санкцій проти росії. Євросоюз готує його до третіх роковин повномасштабного вторгнення.
Передвиборча кампанія в Польщі стартує 8 січня і триватиме до виборів у травні. А польське головування в Раді ЄС - до кінця червня, а далі естафету перейме Данія.
