Щедрий вечір: хто така Маланка та навіщо водити Козу [ Редагувати ]
Що таке Маланка та навіщо треба водити Козу? Давні українські обряди Щедрого вечора сьогодні стали головною темою однієї з театральних вистав. Відомі актори, музиканти та громадські діячі розповіли маленьким українцям, чому важливо сповідувати стародавні традиції. А заразом виконали й важливу соціально-дипломатичну місію. Євген Бригар розповість детальніше.
Щедрий вечір - давня українська традиція, історія якої розпочалася ще кілька століть тому. За народними звичаями, у переддень Нового року українські родини збираються разом за столом, дякують за прожитий рік, а потім обовʼязково куштують кутю. Після вечері - обряди, ворожіння, колядки та щедрівки. Кожен регіон може святкувати цей день по-різному. Утім, незмінним є той факт, що Щедрий вечір - давня українська культурна спадщина. Одними з головних гостей вистави сьогодні були діти із сімей переселенців. Ми познайомилися із родиною з Олешків, Херсонської області. Вони вже 3 рік живуть за сотні кілометрів від свого дому, утім не забувають про українські традиції - ті, яких дотримувалися й у них вдома. А ще навчають своїх дітей та онуків, що українські традиції потрібно наслідувати за будь-яких умов. От, приміром, дівчинка Меланія показала нам, як співають на Щедрий вечір у їхній родині.
Театральне дійство важливе не лише для українців, але і для світової спільноти. Виставу записували, в планах протитрувати англійською мовою і представити в багатьох куточках нашої планети. За словами організаторів, Щедрий вечір - незрозуміла для багатьох традиція, тож важливо доносити її ідентичність і приналежність до українського народу усьому світові. Адже вона може стати такою ж відомою на увесь світ, як, наприклад, Гелловін у США або Карнавал у Бразилії.
Євген Клопотенко, шеф-кухар, громадський діяч:
Про кутю ми знаємо багато, а світ про неї майже нічого не знає. Як це - пшеницю їсти з узваром і медом? Це якась незрозуміла річ, але кожна така дія вона ще раз підтверджує, що українська кулінарія закритіша для світу раніше була, бо люди не знали, що всі українці такого їдять. І коли ми показуємо наші страви, показуємо їхній символізм, то увесь світ починає по-новому відкривати українську культуру.
Організатори вистави працюють над тим, аби така важлива частина культурної спадщини опинилися під захистом ЮНЕСКО. Як свого часу, до цього списку внесли український борщ.
Марина Кобилинська, співзасновниця ГО "Інститут культури України":
Ми два роки над цим працювали і зараз номінаційне досьє, пакет документів знаходиться на розгляді ЮНЕСКО. Сподіваємося, що у 2026 році це рішення буде позитивним і у нас з вами буде ще одна перемога на культурному фронті. У нас буде з вами ще одна ідентичність під охороною нематеріальної культурної спадщини людства. Нас попросили МЗС також розглянути можливість "Щедрик" подати до ЮНЕСКО. Оскільки саму пісню не можна подавати, а можна подавати традицію та культуру чогось, ми вирішили віднайти нашу історичну давню традицію Щедрого вечора. Це така тріада - збиратися за столом, щедрувати, а також меланкувати.
За словами організаторів, такі вистави - це і частина мʼякої сили у дипломатії. Адже, чим краще світова спільнота знає українські традиції, чим більше стає до них прихильною, тим більше може бути й допомога, надана Україні.
