Смачно навіть на "нулі": як годують воїнів за індивідуальним меню [ Редагувати ]
Воювати можна по-різному. Бійці на фронті знищують ворога фізично. Айтівці воюють через свої ноутбуки. Медики рятують життя. А от кухарі це життя підтримують: годують захисників. Наступний наш матеріал про тих, хто прокидається до перших півнів, аби наші військові були ситі. І про унікальну систему харчування, яка навіть на "нулі" дозволяє солдатам вибирати індивідуальне меню!
Війна війною, а обід за розкладом. На перший погляд, звичайний крилатий вислів. Але не тут.
Це принципова позиція, щоб там хлопці отримували якісне харчування, бо до цього я знаю, як там харчувалися. Мівіна, а в кращому випадку, якщо є, то розігріта тушкованка.
Це зараз Андрій - командир батальйону безпілотних систем, а у мирному житті він працював ресторатором. Каже: збалансоване харчування бійців - це база, ігнорувати яку означає послаблювати свої позиції. Тож і придумав для підрозділу цілу систему.
Андрій Іванов, командир ББС "Злі сапсани" 30-ї ОМБр:
Формуємо меню з двох страв, два варіанти перших страв на обід, два варіанти другої страви, два варіанти салатів і два варіанти вечері. Група "Годівничка" у нас є у вотсапі. Припустимо, сніданок - у нас є пиріг з капустою або налисники з повидлом (обирає), борщ український або харчо (обирає), картопля фарширована з м’ясом або макарони з гомілкою. Я вам чесно зізнаюся: дуже і дуже складний проєкт…
Зібрати замовлення, розрахувати порції та пофасувати в контейнери, їх аж шістсот, справа дуже непроста. Її виконує Владислав - також непересічний хлопець.
- А ви за освітою хто? - Кібернетик. - Серйозно? - Так, економічна кібернетика в мене спеціальність…
Всього на кухні задіяно семеро людей. Меню затверджує керівництво. Харчі постачають Збройні сили. За головну тут пані Тетяна. Каже на те вона й професійна кухарка, щоб видумувати ще й вишукані страви.
У нас хлопці замовили рибні котлетки, ми зараз зачистимо, перекрутимо…
Готують здебільшого за рецептурою української кухні.
Є ті хто і не задоволений, я вам чесно скажу. Це дружини й мами, які раніше просто готували, і достатньо було приготувати шубу або олів’є для того, щоб у відпустці військовий був задоволений, а тепер м’ясом по-французьки його здивувати важко, і їм приходиться щось вигадувати. Звичайно, це жарт…
Тим часом харчові набори складають у термосумки. Головне у такому циклі – доставка їжі бійцям на передову.
У бліндажі хтось жартома, а хтось цілком серйозно каже від того місця, звідки привезли цю їжу, залежить обороноздатність країни. Адже ситий боєць, то хороший вправний воїн.
