Ринок праці: яких спеціалістів шукають роботодавці [ Редагувати ]
Ринок праці в Україні з часу великої війни суттєво змінився. Якщо на початку вторгнення кількість вакансій зменшилася, то нині ринок відновився. Проте міграція жителів, воєнний стан суттєво відкоригували кадрові потреби. Відкриті вакансії часто не співпадають із потребою шукачів роботи, і це майже у кожній галузі. Та все ж робітничих професій нині левова частка, а от працівників - на вагу золота. Як виходять з ситуації - сюжет Мар'яни Мартин.
Світлана Черняк – операторка 4-го розряду:
Зараз у нас переналадка. Досить плотно закрили, але ми мусимо його розібрати, але ми мусимо його розібрати й розкрити. Пока ми його не розберемо, ми не зможемо його вимити добре.
Цей зварювач вже закінчив виготовляти першу партію тюбів для косметики. Тепер його потрібно розібрати, промити та знову запустити у роботу. Пані Світлана легко справляється з цим завданням.
Світлана Черняк – операторка 4-го розряду:
Ключ, 5 ключ, 6-й - це ми вже знаємо. На такому я не працювала, але прийшла, і мене швидко навчили. Починала я з простого оператора, а зараз я вже оператор 4-го розряду. Це все устаткування. Оператор 4 розряду має вміти працювати на ньому.
Жінка вже добре навчилася поратися з усім обладнанням в цеху. Власне як й інші працівниці підприємства.
Для цих жінок відносно чоловіча робота з технікою, вже звична. Знають, як запустити техніку, запрограмувати, змінити потрібні запчастини… Та якщо апарат серйозно вийде з ладу, на допомогу прийде пан Андрій – механік виробництва. Він на підприємстві чи не єдиний чоловік.
Андрій – механік виробництва:
Шикарно, просто шикарно, люблять, носять на руках. Досить скдадна наладка. Це не німецьке обладнання, це Китай, і щоб нормально воно працювало, треба просто відчувати його. Обладнання, кажу, дуже капризне, того приходиться виручати дівчат.
З 38 працівників, цього підприємства з виготовлення косметики, 32 - це жінки.
Анжеліка Мінаєва, кадрова менеджерка:
Зараз у нас більш жіночий колектив, це якби не те що ми хотіли, а якби так, як сталося.
Підприємство працює в Ужгороді з часу повномасштабного вторгнення. Релокувалися з Києва і тут починали все з нуля. Найважче завдання, яке виникло – пошук робітників.
Анжеліка Мінаєва – кадрова менеджерка:
Чоловіки дуже рідко приходять, буває, навіть коли відкривали вакансію там на комірника - це робота з завантаженням машин, це дуже велика вага, яка жінкам просто протипоказана, і жінки відгукувалися, майже всі жінки відгукувалися.
Це далеко не єдине підприємство, де відчувають кадровий голод. Ринок праці в Україні з часу повномасштабного вторгнення суттєво змінився. На Закарпатті раніше була боротьба за вакансії, а тепер за людей. І самі роботодавці вже не такі вибагливі до кандидатів.
Петро Фолтин, начальник управління реалізації програм зайнятості Закарпатського центру зайнятості:
На сьогодні, скажемо так, не кожна вакансія має свого покупця. Якщо раніше роботодавець ставив дуже чіткі й строгі вимоги до кандидатів - це стосувалося і віку, і підготовленості, то на сьогодні він набагато знизив свої потреби. Сьогодні вони вже кажуть, дайте нам хоч пенсіонерів, щоб було кому працювати.
Ситуація на ринку праці вплинула на ріст зарплатні: підприємці готові платити більше, брати людей без досвіду роботи й перенавчати.
Петро Фолтин, начальник управління реалізації програм зайнятості Закарпатського центру зайнятості:
Ми маємо 7 різних компенсаційних програм, ваучери на навчання для працюючих працівників і ті ж самі програми навчання, перенавчання підвищення кваліфікації. Минулого року у нас було 1000 осіб, які скористалися цією програмою, і майже всі були працевлаштовані.
В Україні все більше випадків, коли жінки працюють верстатницями, машиністками крана чи трактористками. Міграція жителів, нестача чоловічої сили, а разом з тим дефіцит кадрів з робітничих професій суттєво впливає на ринок праці. І кардинально ситуація може змінитися лише після закінчення війни - кажуть у Центрі зайнятості.