Концтабір у підвалі школи: як живе село Ягідне через три роки після деокупації [ Редагувати ]
І поки американці готуються почути про плани нового президента, українці згадують трагічні події повномасштабного вторгнення три роки тому. Окупація півночі, бої під Києвом та численні військові злочини окупантів.
Тільки на Чернігівщині тисячі зруйнованих будинків та понад 500 жертв серед місцевого населення. Наш наступний матеріал із Ягідного - села, де окупанти ув'язнили місцевих у підвалі місцевої школи.
Кадри з села Ягідне на Чернігівщині майже трирічної давнини. Серед зруйнованих будинків та домоволодінь українські рятувальники розміновують території. Місцеві жителі поступово оговтуються після російської окупації.
На початку березня 2022 року ворог, заходячи в село, розстрілював навколишні будівлі чим тільки міг, розповідають люди. А захопивши населений пункт, одразу почав наводити свої порядки.
Підвал місцевої школи. Торік пан Іван розповів нам, як разом з односельцями виживав тут в імпровізованій ворожій в'язниці.
Іван, житель Ягідного:
Оскільки всім місця не вистачало, то вже тут починали розміщатися люди. Сюди далі вони не дозволяли виходити. А тут стояли наші відра. Коли не дозволяли у туалет ходити, ходили на відра. Отут на сходах люди сиділи, тут також розміщувалися.
Тут усюди - нагадування з тих днів. Дитячі малюнки на стінах, одяг жителів, імпровізовані місця для ночівлі. Здебільшого просто стільці чи лавки, або підлога.
- Це ваша сім'я тут була? - Там онуки, там дітки лежали. 8 дітей. Ліжка з дитячого будинку вони повикидали на подвір'я. А ми потім позбирали ці ліжка.
Трохи їжі на день, відсутність вентиляції та медикаментів, постійний тиск окупантів.
Не витримали всього цього і помирали. Ось вони всі поіменно написані.
Одинадцять односельців. Їхні тіла по кілька днів лежали поруч із живими, бо росіяни не давали поховати померлих.
Анатолій Журавльов, кореспондент:
А це ще одна з кімнат, де перебували полонені жителі. Розмірами десь 2 метри на 5. Тобто 10 квадратних метрів. І на такій площі, уявіть, перебувало майже 30 людей.
Одночасно почалася епідемія серед дітей. Найменшому полоненому було півтора місяця.
Іван, житель Ягідного:
У дітей вітрянка, діти почали хворіти. Одного разу вони включили нам сюди світло у підвал і дали нам свою ось таку газету, пресу - "Комсомольську правду". Вони нам почали свою пропаганду читати, що "ми Чернігів взяли, Київ взяли". Хоча ми розуміли, як ви Чернігів взяли, постійно туди стрілять? Їдуть, а назад не ворочаються.
І брехня окупантів підтвердилася.
І це на радість нашу, 30 числа відмітили, що їх вибили і звідси вони втекли. А 31 числа - це вже зайшли сюди наші війська.
Через майже три роки після звільнення Чернігівщини - відбудова Ягідного триває. У цьому допомагають, зокрема, волонтери, закордонні партнери, Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.
Лише в Іванівській громаді під час російської навали пошкоджено чи знищено понад 2 тисячі будівель. Попри пережите, у майбутнє місцеві жителі намагаються дивитися з позитивом. Кажуть, головне нині - взаємопідтримка між українцями. Лише це допоможе нашій державі відстояти свою волю.
