Делегація США у Гренландії: як пройшов скандальний візит [ Редагувати ]
Американці у Гренландії. Поки що прийшли з миром. Без погроз військового вторгнення та без відвідин столиці. Візит віцепрезидента США до Гренландії обмежився лише американською військовою базою.
Чому друге подружжя США не побувало на перегонах собачих упряжок і які шанси Вашингтона на приєднання найбільшого у світі острова - розповість наша міжнародна оглядачка Світлана Чернецька.
Американська військова база на півночі Гренландії. Вона єдина на всю Арктику. Для порівняння, росія має пів сотні військових об’єктів у цьому регіоні. Американці звели свою базу на початку 50-х років із метою прикривати США від потенційного радянського удару. Через Гренландію пролягає найкоротший маршрут від москви до Вашингтона. І тут послуговуються системою раннього попередження для відстежування міжконтинентальних балістичних ракет, націлених на Північну Америку.
Я ніколи не був у Гренландії. Видно, я перший віцепрезидент, який відвідав острів, тож це справді круто. Ми з нетерпінням чекаємо, щоб поспілкуватися та познайомитися з вами, і зрозуміти, що ви робите.
Винятково цією авіабазою і обмежився візит віцепрезидента США до Гренландії. Хоча попередньо планували, що він, разом із дружиною, відвідає ще кілька міст. Зокрема, і Сісіміут, щоб побачити перегони на собачих упряжках, які спонсорують Сполучені Штати.
Марк Якобсен - доцент Королівського коледжу оборони Данії:
Ми знаємо, що були заплановані протести в Сісіміуті, місцеві жителі хотіли повернутися спинами до американців. Могли бути також демонстрації, подібні до тих, що ми бачили в столиці Нуук лише кілька тижнів тому, де багато людей тримали плакати "Янкі, повертайтеся додому" і "Ми не продаємося". Тож вони не хотіли ризикувати, щоб такі ж фотографії показували американським виборцям у соцмережах.
Не чекали віцепрезидента Венса й у високих кабінетах Гренландії. Навпаки, просили перенести візит. Адже на острові два тижні тому пройшли вибори, і новий уряд ще не встигли створити. Буквально за кілька годин до приземлення американського літака партії узгодили коаліційний договір і обрали нового прем’єр-міністра країни. Той обіцяє налагодити діалог зі Штатами, але волів би більш шанобливого ставлення.
Єнс Фредерік-Нільсен, прем'єр-міністр Гренландії:
Вся ця ситуація з візитом, коли немає чинного уряду, не демонструє повагу до союзника. Я вважаю, що це ганьба, але тепер у нас є уряд, який ось-ось почне роботу.
Вашингтон пішов на поступки й зменшив вагу візиту з офіційного до приватного. Мовляв, віцепрезидент отримає звіт від військовиків бази та зосередиться на питаннях національної безпеки. На пресконференції заяви Венса були набагато стриманіші, ніж звучали з Білого дому раніше. Жодних погроз щодо силового захоплення та примусового приєднання до США.
Джей Ді Венс, віцепрезидент США:
Ми вважаємо, що завдяки самовизначенню, гренландці виберуть стати незалежними від Данії. А потім ми почнемо вести розмови з населенням Гренландії. На нашу думку, залучення військової сили не знадобиться. І оскільки ми розглядаємо народ Гренландії як раціональний та добрий, нас здається, що ми зможемо укласти угоду в стилі Дональда Трампа, щоб гарантувати безпеку цієї території, а також Сполучених Штатів Америки.
Ще під час першої каденції президент Трамп накинув оком на найбільший у світі острів. Але від початку нового терміну тиск лише посилився. Країна - автономія у складі Данії. І саме до Данії у Трампа найбільше претензій. Мовляв, недостатньо витрачає на оборону острова та взагалі на першість в Арктиці.
Дональд Трамп, президент США:
Ми маємо отримати Гренландію. Це не питання: Чи ми можемо обійтися без неї. Можемо. Якщо подивитися на водні шляхи, то там всюди китайські та російські кораблі, і ми не зможемо покладатися на Данію чи когось іншого, щоб вони впоралися з цією ситуацією. І ми не говоримо про мир для Сполучених Штатів. Ми говоримо про мир у всьому світі. Ми говоримо про міжнародну безпеку.
Данія наполягає: ледь не всі претензії Білого дому легко задовольнити. Між країнами все ще діє оборонна угода 1951 року. І в її рамках передбачене збільшення військової присутності США у Гренландії. Бо після Другої світової Штати мали 17 військових об’єктів на острові й тисячі солдатів. Нині всього одну базу і близько 200 службовців.
Ларс Льокке Расмуссен, міністр оборони Данії:
Нам зовсім не подобається тон, у якому це висловлюють. Так не говорять із близькими союзниками. А я все ще вважаю, що США і Данія – близькі союзники. Віцепрезидент заявив, що Данія замало зробила для Арктики. Та нещодавно він визнав, що і Сполучені Штати зробили недостатньо.
Данія терміново виправляє оборонні недоліки. Кілька тижнів тому оголосила мільярдні інвестиції в безпеку Арктики. Ці гроші забезпечать більше дронів, більше кораблів та більше військового персоналу.
Гренландія може хоч завтра провести голосування щодо незалежності країни. Але історично вона має тісні звʼязки з Данією і надто залежна в багатьох сферах, зокрема економічній та безпековій. Навіть у випадку виходу з-під впливу Данії, навряд чи Гренландія кинеться в обійми США. Згідно з останнім опитуванням, всього 6% місцевих підтримують приєднання до Сполучених Штатів.
