США хочуть українські дрони: наші інженери дивують світ [ Редагувати ]
Дрони для Америки. Сполучені Штати зацікавилися технологіями та ноу-хау виробництва українських безпілотників. Причому настільки серйозно, що штат Джорджія навіть готовий надати у себе "майданчик" для роботи всіх українських "дронових" компаній.
Мовляв, аби після закінчення війни унікальний досвід, напрацювання та розробки українців не загубились і були збережені. Дмитро Анопченко знає більше. Він у Вашингтоні.
Ми звикли до того, що Сполучені штати допомагають Україні у цій війні і політично, і зброєю. Але майже не говоримо про інше: як сама Україна в дуже стислі терміни створила технології, для яких у самих США знадобилися б роки, а може і десятиліття. І тепер вже інша, дзеркальна, ситуація: тепер вже американці цікавляться українськими дронами, технологіями, виробництвом... Адже бачать в цьому майбутнє сучасних війн.
Так, Америка - країна високих технологій, тут не посперечаєшся. Але Дональд Трамп днями, коли був у Саудівській Аравії, розповів показову історію:
Дональд Трамп, президент США:
Я запитав одну з американських компаній: сказав, хочу багато дронів. Бо Іран, наприклад, робить хороші безпілотники і вартість 35-40 тисяч доларів за штуку. Приходять вони до мене пізніше із дроном, який коштує 41 мільйон! Кажу їм: я ж не про це говорю! Іранці тут по 35 тисяч доларів вже відправили тисячі... Небачено насправді.
І в цих словах - вся суть проблеми. Американці можуть зробити все, але задорого.
Тому і така цікавість до українського досвіду, коли за роки війни у нас змогли і швидко налагодити виробництво, і придумати власні ноу-хау. Станом на зараз в Україні понад 700 компаній (від великих, до зовсім маленьких) виготовляють безпілотники. І у кожної обсяг, в середньому, до 4-х тисяч дронів на добу!
І коли днями у Сполучених штатах проходив "Select USA" - найбільший щорічний інвестиційний форум, який проводить Міністерство торгівлі США, то уперше провели й окрему "українську" секцію. Історія взагалі безпрецедентна: американський штат Джорджія готовий створити (і вже створює) у себе "майданчик", який дав би можливість виходити на американський ринок українським дроновим компаніям. Щоб вже і зараз починати співробітництво, і в той момент, коли війна закінчиться й Україна, ймовірно, не потребуватиме такої кількості безпілотників для фронту, зберегти і напрацювання, і людей, яких навчили за всі ці роки.
Еморі Моресбергер, виконавчий директор району благоустрою громад Gateway85 (Джорджія, США):
Так багато американців вражені тим, які в Україні мізки, які придумані інновації. І ось у нас в Джорджії чимало компаній хочуть інвестувати в такі технології, принести їх і до штату, і до Америки в цілому. Американці традиційно хочуть бути в усьому першими, а для цього потрібно мати справу з найрозумнішими, найінноваційнішими людьми, і ці люди зараз в Україні.
Ось так виготовляють українські дрони (і ці кадри ми показуємо уперше, для нас роблять виняток, з міркувань безпеки більшість процесів взагалі закриті для зйомок). Так, багато що вручну! І це не "мінус", не "робота на колінці", навпаки - великі конвеєрні лінії ворог може вистежити, вони можуть раптово зупинитися через відсутність електрики. А ось це - мобільніше, швидше, ефективніше.
Валерій Яковенко, експерт у сфері безпілотних технологій, співголова агрокомітету Пенсильванської дронової асоціації:
Українці взяли такий темп розвитку, таку швидкість набору можливих застосувань, що нам потрібна глобальна історія. Україна не лише шляхом технологій зараз виділяється, а й шляхом локалізації. Шляхом того, що зараз українські дрони збираються з українських комплектувальних, жодна з країн світу не може цим похвалитися настільки, як це може зробити Україна. Україна виробляє дронів більше, ніж Китай! І нам потрібно тримати темп.
В цьому, до речі, і унікальність українського досвіду. Коли жодна держава світу не спромоглась обійтися без комплектувальних, які поставляються з інших країн. Так вважалося правильно, логічно. Але в Україні, за часи війни, власна логіка. І це у неймовірно стислі терміни дало результати.
Як це все тепер не розгубити? Виходити на глобальні ринки. Коли той же Тайвань потребуватиме величезну кількість дронів через загрозу, що Китай із часом наважиться на таке ж вторгнення, як було російське - в Україну. І коли для цивільного застосування цих технологій так багато можливостей.
Еморі Моресбергер, виконавчий директор району благоустрою громад Gateway85 (Джорджія, США):
Зараз все відбувається за лічені місяці, навіть дні; українські генії, інноватори, підприємці перебувають під сильним тиском, бо сама ситуація змушує їх бути більш інноваційними, ніж будь-хто інший у світі. Більше ніхто не відчуває такого тиску, як ви. Отже, в Україні мають не лише розум і бажання, війна в цілому тисне на всіх. І створюються речі, які ніколи б і не створили, якби не ця складна ситуація, яка водночас дала перевагу для інноваторів і для бізнесу в Україні.
А тому вже і Джорджія хоче українські дрони, і хоче співробітництва, і решта штатів виявляють зацікавленість. І це шанс зробити прорив. Не "продати" мізки й напрацювання, а на рівних вийти на ринки, про які раніше і не мріяли.
Валерій Яковенко, експерт у сфері безпілотних технологій, співголова агрокомітету Пенсильванської дронової асоціації:
Українці започатковують експортну історію і починають вже відкривати виробничі локації по всьому світу, починаючи зі Сполучених Штатів, це насправді зміна ставлення, в принципі, до українців. Сьогодні українці готові інвестувати. Сьогодні українці готові відкривати локальні робочі місця і готові доносити, що з Україною варто працювати разом. Не просто щось там продавати чи купляти, а разом щось створювати. І Україна - це потужний партнер, розумний партнер з концентрацією інженерної думки найбільшої на планеті.
І дискусії, що відбувались цими днями в Українському домі у Вашингтоні, це лише підтверджують.
