Хто вiдповiдатиме за артемiвську канонаду? [ Редагувати ]

До пострiлiв та вибухiв українцям не звикати. Особливо тим, хто є прихильником американських бойовикiв або росiйських детективних серiалiв. Адже на думку багатьох режисерiв, це необхiдний елемент, без якого стрiчка може видатися безбарвною. Не звикати до канонади й тим, хто не уявляє свята без китайських феєрверкiв. I все ж бiльшiсть наших спiввiтчизникiв на гучнi звуковi коливання реагують досить нервово. Особливо, коли вважають вiйськових не стiльки захисниками, скiльки носiями потенцiйної небезпеки.

Напруженi стосунки мiж мешканцями Артемiвська та людьми у формi склалися задовго до минулої п'ятниці. Три роки тому на околицi мiста знайшли понад сто п'ятдесят тисяч бойових набоїв та радiоактивних уламкiв ракет, що їх розформована вiйськова частина випадково - "забула вивезти". 1999-го громадськi органiзацiї Артемiвська висунули вiйськовим вимогу - забрати небезпечну зброю i залишити територiю району. Проте, незважаючи на пiкетування Мiнiстерства оборони, утилiзували боєприпаси лише пiсля того, як кiлька з них вибухнули при переплавленнi брухту на Донецьких меткомбiнатах. А в лютому житель мiста Часового Яру зазнав поранення, коли на сусiдньому полiгонi проходили навчальнi стрiльби. Вiн дотепер позивається з Мiноборони, вимагаючи вiдшкодувати моральнi й матерiальнi збитки. Отож, те, що сталося у п'ятницю в Артемiвську, схоже, мало кого здивувало. Хоча подiй такого масштабу в Українi ще не було. 

Опiвднi Артемiвськ здригнувся вiд низки потужних вибухiв на територiї складу боєприпасiв, що належить 52-й механiзованiй бригадi Суходiльних вiйськ Мiнiстерства оборони України. Задушливий пороховий дим огорнув мiсто.

Місцева жителька: "Я ж прошла войну, я это все знаю - катюши, снаряды - на моих глазах - мне тогда 13 лет было, но нервы не выдерживают такого страху - не дай Бог".

Місцевий житель: "Я как раз работал на даче, когда все это началось, потом ушел и до пяти часов лежал под откосом, пока не начало стихать".

Жителька Артемівська:  "Побежала. Когда выбежала, вижу: ракета взлетела - прямо так - пламя, и я тогда сразу звонить 02".

Найбiльше постраждав мiкрорайон Захiдний. Невiдомо, що собi думали мiстобудiвники, зводячи блоковi багатоповерхiвки та школу на вiдстанi пiвкiлометра вiд вiйськових складiв iз боєприпасами. Очевидно, розраховували на швидку перемогу миру в усьому свiтi i загальне роззброєння. У вiкнах школи номер 2 не залишилося жодної цiлої шибки. Кiлька дiтей порiзалися уламками. Слава Боговi, нiхто з них серйозно не постраждав.

Школярка: "Когда взрыв произошел, сначала стекла задрожали. Учительница сказала: отсядьте все на другой ряд, и только она отошла - опять взрыв, и стекла полетели. На мальчика на лицо упало стекло, и еще кому-то ногу порезало, а так никто не пострадал".

Школяр: "Переполох страшный был, первый взрыв. Сначала думали: учения, а потом - все: военное положение".

Губернатор, що перебував iз робочим вiзитом у Димитровому, перервав поїздку i термiново прибув до Артемiвська, де очолив оперативний штаб. Склади оточили потрiйним кiльцем охорони. В'їзди в мiсто перекрили. Передусiм вирiшували питання масової евакуацiї населення. Уламки розліталися на три - чотири кiлометри. Ураженою зоною було визнано семикiлометрову територiю навколо епiцентру вибуху, в якiй мешкає понад 60 тисяч людей. А вiйськовi навiть не могли чiтко вiдповiсти рятувальникам на питання про кiлькiсть i типи боєприпасiв.

Саме на цю п'ятницю, за дивним збiгом обставин, призначили iнвентаризацiю складiв. Одного з перевiряючих - заступника керiвника ракетно-технiчної служби вiйськової частини майора Дмитра Гончаренка не могли знайти до пiзнього вечора. Виявилося, що він зазнав контузiї пiд час одного з перших вибухiв і цiлий день пролежав непритомний. Майора вiдвезли в лiкарню, i, за свiдченнями медикiв, дотепер вiн перебуває у станi афекту.

Друга жертва - 16-ти рiчна дiвчина, учениця профтехучилища, зазнала уламкового поранення в передплiччя просто на уроцi. Їй доведеться пролежати в лiкарнi майже три мiсяцi й перенести складну операцiю. Вибуховою хвилею розбито приблизно 10 тисяч квадратних метрiв шибок i ушкоджено понад 2 тисячi квадратних метрiв покрiвлi. У грошовому еквiвалентi збиткiв ще не пiдраховували. Як обмовився один iз вiйськових, навряд чи вони виявляться бiльшими, нiж довелося б заплатити за утилiзацiю такого обсягу боєприпасiв.

Усього на складах зберiгали понад три тисячi тонн реактивних набоїв, протитанкових мiн i гранат. 80% iз них, за висловом вiйськових - "самолiквiдувалися". Уже до ранку суботи канонада стихла. Для гасiння залучили пожежнi танки, а потiм на територію складiв увiйшли сапери. У межах мiста знайшли кiлька десяткiв боєприпасiв, що не вибухнули. Населення закликали до обережностi. Розмiнування може тривати не один тиждень.

Анатолiй Близнюк, голова Донецької облдержадмiнiстрацiї: "Эти специалисты, они будут работать не 1 день, а может и не 1 неделю, здесь на каждом квадратном метре что-то есть. Люди добрые, нечего вам там делать - не ходите туда, пока специалисты не скажут - проверено - мин нет".

На свiдомiсть дорослих ще можна розраховувати, а ось за учнями зi школи номер два буде потрiбен особливий нагляд. На кiлька днiв, до закiнчення ремонту, дiтей вiдпустили на канiкули, i спритнi хлопчаки намагаються продертися через кордони ближче до складiв. Що ж стосується безпосередньої причини пожежi - вона банальна.

Григорiй Рева, мiнiстр з питань надзвичайних ситуацiй України: "По предварительным данным, причина в том, что это человеческий фактор. На территорию склада был завезен сварочный аппарат, начались сварочные работы - какие конкретно - сейчас следствие идет".

Однак, навряд чи пiсля такого резонансного випадку вiйськовим дозволять звалити всю провину за те, що сталося, на зварювальника-нехлюя. Iмовiрно, усвiдомлюючи це, вiйськовi вiдмовляються вiд будь-яких коментарiв. Активiсти громадських органiзацiй Донецької областi вже сьогоднi заявляють, що посприяють в оформленнi та поданнi не одного десятка позовiв до Мiнiстерства оборони, i вимагатимуть, щоб судовий процес "жителi Артемiвська проти вiйськовикiв" - був вiдкритим.