Ворог б’є по Широкиному з танків та артилерії [ Редагувати ]

Поблизу Маріуполя не вщухають вибухи. Найгарячіша точкою залишається селище Широкине. Знову зазнає атак зі сторони бойовиків.

"Ось це свіже, ось це теж свіже, ще кілька днів тому були цілі".

Боєць 37 окремого мотопіхотного батальйону з позивним "Піранья" розповідає: не встигли прокинутися, як почався обстріл. Вогонь вели із забороненого 120-міліметрових мінометів та АГС. Гатили і з танків. Від цих позицій до бойовиків -  півкілометра. Б'ють прицільно, оскільки постійно працює ворожа повітряна розвідка.

"Сказали нам, укропам, доброго ранку. Було дуже весело, голосно, частково залякати, частково прикрити відхід своїх, провести ротацію, підвести боєкомплект, відвести військових, відвести поранених. Серед них щодня або через день є втрати", - розповідає військовослужбовець ЗСУ "Піранья".  

Те, що на окупованій території діють регулярні російські війська, вже не викликає сумнівів, говорять наші бійці. Мовляв, у бойовиків такої техніки немає. Ворожі снаряди долітають до Бердянського. Тут повністю знищено два будинки. На щастя, в цей час господарі були в місті.

"Ось напрямок видно, воронка. Цією вибуховою хвилею це скло, скло вибили, тут рамки, ззаду вас будинок. Це - пряме влучання снаряда. Немає води, проблема підвести, то відповідно гасити нам нічим, тому будинок горів всю ніч і залишилися недогорілі осколки", - показує військовослужбовець ЗСУ "Ватсон".

Воронки у дворах будинків та на вулицях. Валентина під час ворожого обстрілу була в городі. Це її і врятувало. Каже, снарядом знесло дах сараю, а від вибуху повилітали вікна й двері.

"Ось на цій грядці поливала картоплю, а мені донька подзвонила, пішла під будинок. Зазвичай як свист воно летить, а то взагалі не чутно постріли", - розповідає мешканка Бердянська Валентина.

"Кому потрібна ця війна, кому від неї сильно вигідно скажіть, будь ласка?".